Вирівка — Вікіпедія

село Вирівка
Ансамбль Покровської церкви
Ансамбль Покровської церкви
Ансамбль Покровської церкви
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Конотопський район
Тер. громада Попівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA59020130050023872
Облікова картка Вирівка 
Основні дані
Засноване 1636
Населення 1302
Поштовий індекс 41630
Телефонний код +380 5447
Географічні дані
Географічні координати 51°16′34″ пн. ш. 33°8′14″ сх. д. / 51.27611° пн. ш. 33.13722° сх. д. / 51.27611; 33.13722
Середня висота
над рівнем моря
133 м
Найближча залізнична станція Вирівка
Місцева влада
Адреса ради 41630, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Вирівка, вул. Центральна, 36
Сільський голова Точиленко Ірина Віталіївна
Карта
Вирівка. Карта розташування: Україна
Вирівка
Вирівка
Вирівка. Карта розташування: Сумська область
Вирівка
Вирівка
Мапа
Мапа

CMNS: Вирівка у Вікісховищі

Ви́рівка — село в Україні, у Попівській сільській громаді Конотопського району Сумської області. До 2020 центр Вирівської сільської ради, до складу якої входили селища Заводське, Питомник, села Лисогубівка, Сарнавщина, Таранське.

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на берегах річки Куколка (притока Сейму), вище за течією примикає село Попівка, нижче за течією великий масив іригаційних каналів. До села примикає селище Садове. За 4 км місто Конотоп. Через село проходить автошлях Т 2504. Поруч проходить залізниця, найближча станція Вирівка за 1,5 км.

Назва

[ред. | ред. код]

Існує кілька версій походження назви села Вирівки. Місцеві легенди про її походження розповідають, що «село називається так тому, що колись у ньому робили вірьовки (мотузки) з конопель, яких дуже багато росло понад Сеймом». Інша версія – в далеку давнину серед села був вир. Його утворювали весняні й дощові потоки, що збігали в річку. Звідси, як розповідали старожили, і походить назва села.

Історія

[ред. | ред. код]
Двокласне училище біля церкви. 1896 р.

Засноване село після Деулінського перемир'я польською адміністрацією в 1636 році на території Чернігівського воєводства, коли кордон між Московським царством та Річчю Посполитою встановився по Куколчиному логу – долині р. Куколка, яка протікає через село і неподалік впадає в р. Сейм. Річкою проходив старовинний водний торгівельний шлях, а контролювали його жителі пагорба, на якому зараз і знаходиться Вирівка.[1]

З 1648 року у складі Конотопської сотні Ніжинського полку Гетьманської України. Козаки селилися на вулицях Сливенській (нині — Шевченка) та Салимонівці (нині — 1 Травня). Вулиці Халкидонівка (колишня — Петровського) та Ракова (колишня — Будьонного) виникли пізніше. 1654 року в селі нараховувалось майже 170 дворів.

З 1781 року, коли було ліквідовано полковий устрій, село Вирівка входить до Новгород-Сіверського намісництва, а через 10 років — до Чернігівського намісництва Конотопського повіту.

Власність на території села мали нащадки козацької старшини: Костенецькі, Вербицькі, Демченки, Журбини, Холкидонські та Білозерські, які жили біля Дубов'язівки.

Наприкінці XIX століття село мало церкву. При ній школа на 3 класи.

У селі перед Першою світовою війною було дві цегельні. Одна приватна, друга пайщицька.

1917 року село Вирівка увійшло до складу УНР.

У 1918 році в селі сталася велика пожежа — згоріло близько 40 хат[2]. У грудні 1919 року село окупували російські загони Ульянова. У 1924 році була перша спроба створення колгоспу «Червоний хлібороб».

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 96,70%
російська 2,92%
інші 0,38%

Сьогодення

[ред. | ред. код]

У 1980-х роках у Вирівці було створене дослідне господарство «Вирівське», яке у 2002—2003 роках перетворили на Державне насінницьке сільське підприємство (ДНСП).

У селі працюють: Вирівський аграрний ліцей, Вирівський НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів — дитячий навчальний заклад» (директор Надія Іванівна Пальчун), два дитячі оздоровчі табори, поштове відділення, ощадна каса, лікарня, приватні магазини.

У 2002—2003 роках проведена повна газифікація села. Молодь їздить на заробітки до Києва, зокрема працюють на мережах АЗС.

Голова сільської ради — Микола Федорович Клінушин.

Персоналії

[ред. | ред. код]

Костенецькі

[ред. | ред. код]
Докладніше: Костенецькі

У Вирівці народилися учасник Бородінської битви, генерал-майор московської армії Василь Григорович Костенецький (1769—1831) та член таємного гуртка Сунгурова Яків Іванович Костенецький (1811—1885), автор книжки «Спогади про Лермонтова».

Прикметні будівлі

[ред. | ред. код]

1894 року купець першої гільдії Ю. Д. Школяренко збудував церкву Покрови Богородиці та двоповерхове приміщення двокласного училища, які діють і досі.

Заказник

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Вирівка
  2. Кіевская мысль, 1918, 19 червня
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. Бугаєнко Олег Олексійович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 25 липня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]

Погода в селі [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Конотоп. Села Конотопщини

Джерела

[ред. | ред. код]