Висячий рядок — Вікіпедія
Висячий рядок — в друкарській практиці — кінцевий рядок абзацу, розташований на початку смуги або колонки, а також початковий рядок абзацу, що опинився в кінці смуги або колонки. Тобто це рядок, який «відірвався» від свого абзацу і «висить» на самоті на попередній або наступній сторінці. У типографіці вважається помилкою. За правилом верстки не допускається.
- Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 178.