Вишков (Росія) — Вікіпедія
смт Вишков | |
---|---|
Вышков | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Брянська область |
Муніципальний район | Злинковський |
Код ЗКАТУ: | 15223553 |
Код ЗКТМО: | 15623153051 |
Основні дані | |
Статус смт | 1949 |
Населення | 2 843 особи (2006) |
Поштовий індекс | 242620 |
Телефонний код | +7 48358 |
Географічні координати: | 52°28′45″ пн. ш. 31°41′06″ сх. д. / 52.479166666667° пн. ш. 31.685° сх. д. |
Водойма | р. Іпуть |
Найближча залізнична станція | Злинка |
Відстань | |
До центру муніципального району/міського округу (км): | |
- фізична: - залізницею: - автошляхами: | 7 |
Мапа | |
| |
Ви́шков (рос. Вышков) — селище міського типу у Злинковському районі Брянської області, Росія.
Населення селища становить 2843 особи (2006; 2 940 в 2002).
Селище розташоване на річці Іпуть, лівій притоці Сожу, за 2 км від кордону з Білоруссю.
За даними на 1859 рік у казенному селі Новозибковського повіту Чернігівської губернії мешкало 1570 осіб (776 чоловічої статі та 794 — жіночої), налічувалось 223 дворових господарства, існувала православна церква й приходське училище[1].
Станом на 1886 у колишньому державному селі Новобобовицької волості, мешкало 1411 осіб налічувалось 254 дворових господарства, існували православна церква, постоялий будинок й 5 вітряних млинів[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1886 осіб (768 чоловічої статі та 1118 — жіночої), з яких 1884 — православної віри[3].
Статус селища міського типу отримано в 1949 році.
В селищі до 1999 року працювала сірникова фабрика, яка була закрита через банкрутство, були санаторій та будинок відпочинку.
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2469)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-262. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |