Владімір Мартінець — Вікіпедія

Владімір Мартінець
Особові дані
Народження	22 грудня 1949(1949-12-22) (75 років) Ломниці над Попелкою, Семіли, Чехословаччина
Зріст	173 см
Позиція	правий нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1963–1978 «Тесла» (Пардубиці) ? (253) 1978–1979 «Дукла» (Їглава) 21 (21) 1978–1981 «Тесла» (Пардубиці) 98 (69) 1981–1985 «Кауфбойрен» 163 (123)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 19?–19? Чехословаччина 289 (155)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Владімір Мартінець (чеськ. Vladimír Martinec; нар. 22 грудня 1949, Ломниці над Попелкою, Семіли, Ліберецький край, Чехословаччина) — чехословацький хокеїст, правий нападник.

Один з найкращих гравців в історії чехословацького хокею. Триразовий чемпіон світу. Член зали слави ІІХФ (2001) та зали слави чеського хокею (2008).

У чемпіонаті Чехословаччини грав за «Теслу» з Пардубиці (1967-1978, 1979-1981) та їглавську «Дуклу» (1978-1979). Всього в лізі провів 539 матчів (343 голи). Чемпіон Чехословаччини 1973. Грав у першій атакувальній ланці «Тесли», поряд із Богуславом Штястним та Їржі Новаком. Найкращий снайпер ліги сезону 1978-79 (42 закинуті шайби). Чотири рази його визнавали найкращим хокеїстом року в Чехословаччині (1973, 1975, 1976, 1979). Номер 13, під яким виступав Владімір Мартінець, не використовує клуб «Пардубиці».

В 1981 році, разом з Богуславом Штястним, перейшов до німецького «Кауфбойрена». За чотири сезони в елітному дивізіоні німецького хокею провів 163 матчі (123 голи).

У складі національної збірної був учасником трьох Олімпіад (1972, 1976, 1980). 1972 року у Саппоро здобув бронзову нагороду, а через чотири роки в Інсбруку — срібну.

Брав участь в одинадцяти чемпіонатах світу та Європи (1970-1979, 1981). Чемпіон світу 1972, 1976, 1977; другий призер 1971, 1974, 1975, 1978, 1979; третій призер 1970, 1973, 1981. На чемпіонатах Європи — чотири золоті (1971, 1972, 1976, 1977), чотири срібні (1974, 1975, 1978, 1979) та три бронзові нагороди (1970, 1973, 1981). Фіналіст Кубка Канади 1976 року (7 матчів, 3 голи).

Чотири рази поспіль обирався до символічної збірної на чемпіонатах світу (1974, 1975, 1976, 1977). Найкращий бомбардир турніру 1976 року — 20 очок (9 закинутих шайб та 11 результативних передач). На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 114 матчів (63 закинуті шайби), а всього у складі збірної Чехословаччини — 289 матчів (155 голів).

У Чехії існує «Клуб хокейних снайперів», заснований газетою «Спорт». До нього зараховують хокеїстів, які в чемпіонатах Чехословаччини та Чехії, а також у складах національних збірних цих країн закинули 250 шайб. Владімір Мартінець (498 голів) у цьому списку посідає четверте місце. Попереду лише Мілан Новий (594 голи), Владімір Ружичка (543) та Вацлав Недоманський (532).

В 1996-2001 роках — помічник головного тренера збірної Чехословаччини. За цей час національна команда виграла Олімпійські ігри 1998 в Нагано та тричі здобувала золоті нагороди на чемпіонатах світу (1999-2001). У 1997 та 1998 роках чеська збірна займала третє місце на світових чемпіонатах.

На клубному рівні очолював «Кауфбойрен» та «Пардубиці». З чеським клубом виграв екстралігу в сезоні 2004-2005.

Разом з Владіміром Штястним працює у власній хокейній школі. Його син, Томаш, відомий німецький хокеїст.

• Статистика виступів на Олімпійських іграх [Архівовано 15 грудня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
• Біографія на сайті Championat.com (рос.)
• Профіль на сайті Yandex.ru^{[недоступне посилання з червня 2019]} (рос.)
• Статистика виступів за збірну Чехословаччини (чес.)
• Статистика на сайті Eurohockey.net (англ.)
• Біографія чемпіонів світу 1972 року [Архівовано 4 лютого 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
• Статистика на сайті HockeyDB.com [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
• Біографія на сайті Sportovci (чес.)
• Хокей у Чехословаччині (сезон 1978-79) (чес.)
• Владімір Мартінець на сайті EliteProspects.com (англ.)