French
DeutschВласенко Володимир Максимович — Вікіпедія
| Володимир Максимович Власенко | |
|---|---|
| Народився | 1934 с. В'язівок, Городищенський район, Черкаська область |
| Alma mater | Білоцерківський національний аграрний університет |
| Галузь | ветеринарія |
| Заклад | Білоцерківський національний аграрний університет |
| Посада | ректор Білоцерківського національного аграрного університету (1977—2005)[1], академік Національної академії аграрних наук України |
| Вчене звання | академік, професор |
| Науковий ступінь | доктор ветеринарних наук |
| Науковий керівник | Бурденюк Антон Федорович |
| Відомі учні | професор Ільніцький Микола Григорович доктор ветеринарних наук Козій Василь Іванович професор Рубленко Михайло Васильович |
| Відомий завдяки: | лазерна ветеринарна медицина |
| Батько | Власенко Максим Федорович |
| Мати | Власенко (Щигельська) Федорія Устимівна |
| У шлюбі з | Желязо Світлана Ромуальдівна (1961) |
| Діти | Олег, Віктор, Тетяна |
| Нагороди |    |
Володимир Максимович Власенко (нар. 1934, с. В'язівок, Городищенський район, Черкаська область) — український науковець, ректор Білоцерківського національного аграрного університету у 1977—2005 роках[1].
Прадід Василь був доволі заможною людиною: мав землю, млин, олійню, ліс. Одружився з Варвавою — дівчиною з роду козацького старшини Гладкого. У шлюбі народилось 8 дітей, кожній з яких прадід збудував власну хату (список уточнюється):
- Пилип,
- Федір старший (дід Володимира),
- Федір молодший.
Дід Федір одружився з Агрипиною Браганець. Предки Агрипини належали до козацькою верхівки та навіть отримали титул дворян. У подружжя народилось 5 дітей:
- Самійло,
- Микола,
- Меланія,
- Тетяна,
- Максим.
Батько Максим Максим Федорович одружився зі Щигельською Федорією Устимівною. За свідченнями генеалога Євгена Чернецького, Федорія походила з дворянського польського роду. У подружжя народились 2 дітей:
- Анатолій,
- Володимир.
Володимир Власенко народився 1934 року в селі В'язівок на Черкащині.
У 1944 році знайшов міну і почав розбирати. Від вибуху хлопцю відірвало два пальці на лівій кісті. У дитинстві мріяв стати авіаконструктором, аби будувати літаки, які дозволять отримати перемогу в Другій світовій. Та війна скінчилась, а отримати престижну спеціальність було дуже складно.
Після закінчення В'язівської школи—семирічки Володимир вирішив разом з товаришем вступити до Смілянського технікуму харчової промисловості. На жаль, з незрозумілих причин, отримав «двійку» під час вступного іспиту. Не бажав повертатись додому, вступив до Черкаського ветеринарного технікуму, після закінчення якого працював у Мліївській центральній ветеринарній станції Городищенського району.
Потім вступив до Білоцерківського сільськогосподарського інституту. Після закінчення вишу працював завідувачем Орловецької ветеринарної дільниці Городищенського району. У 1967 році захистив кандидатську дисертацію. У 1968 році отримав посаду заступника декана факультету ветеринарної медицини Білоцерківського сільськогосподарського інституту. У 1973 році став проректором з навчальної роботи, а в 1977 році став ректором.
Піонером використання лазеру у ветеринарній медицині СРСР був Михайло Плахотін. В Україні вирішили також зайнятися даною проблематикою. Перші досліди Володимир Власенко провів з колегою, завідувачем кафедри ветеринарної медицини Іваном Семеновичем Паньком.
- Робота «Патологія зубів у поросят».
- Робота «Розвиток молочних ікол у поросят» (1964).
- «Пункція черевної аорти в коня».
- «До питання вдосконалення форм і методів організації самостійної роботи студентів у навчальному процесі» (1979).
- Брошура «Методичні рекомендації розвитку суспільно—політичної активності студентів» (1986, редактор, співавтор) Автори: В. Г. Герасименко, Б. Й. Кашкін, Г. Д. Дроздова, Г. І. Логінова, Ф. П. Тєрєхов, Р. А. Фещенко та інші.
- Медаль «За порятунок потопаючих» за спасіння літнього рибалки.
- Почесна відзнака Президента України (06.09.1995)[2].
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (18.08.2004)[3].
- Орден «За заслуги» II ступеня (02.09.2004)[4].
- Почесний громадянин міста Біла Церква[1].
Дружина: Желязо Світлана Ромуальдівна (з 1961 року). Діти:
- Олег — доцент, декан медичного факультету № 2 Вінницького національного медичного університету імені Миколи Пирогова[5], входить до складу Вченої ради університету[6].
- Віктор — колишній начальник ветеринарної служби міста Біла Церква.
- Тетяна — економістка, працює в одному з банків м. Києва.
- ↑ а б в Золотий фонд міста Біла Церква. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2016.
- ↑ Указ Президента України від 06.09.1995 № 819/95 Про нагородження Почесною відзнакою Президента України. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 28 квітня 2016.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 18.08.2004 № 1056 Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України
- ↑ Указ Президента України від 02.09.2004 № 1035/2004 Про нагородження В. Власенка орденом «За заслуги». Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 28 квітня 2016.
- ↑ Медичний факультет № 2 Керівництво факультету. Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.
- ↑ Список складу Вченої ради Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.
- Братченко Таїна Іванівна. Покликання. Документальна повість про визначного педагога і науковця, ректора Білоцерківського державного аграрного університету, академіка В. М. Власенка. — Біла Церква : РВІКВ БДАУ, 2004. — 128 с. — 500 прим.
- Чернецький Є. Власенки, Гладкі, Щигельські та Лопухіни. До історії взаємин українського селянства, польської шляхти та російської аристократії в південних повітах Київської губернії наприкінці XVIII — на початку XX ст. — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2006. — 242 с., [4] арк. табл. (укр.)