Вони живуть поруч — Вікіпедія
Вони живуть поруч | |
---|---|
рос. Они живут рядом | |
Жанр | драма |
Режисер | Григорій Рошаль |
Сценарист | Віра Кетлинська |
У головних ролях | Федір Нікітін Ігор Кваша Євген Євстигнєєв |
Оператор | Леонід Косматов Олександр Симонов |
Композитор | Джон Тер-Татевосян |
Художник | Іван Пластинкін Михайло Карякін |
Кінокомпанія | «Мосфільм» |
Тривалість | 105 хв. |
Мова | російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1967 |
IMDb | ID 0175006 |
«Вони живуть поруч» — радянський кольоровий художній фільм, поставлений на кіностудії «Мосфільм» в 1967 році режисером Григорієм Рошалем. Прем'єра фільму в СРСР відбулася 6 травня 1968 року.
Колись двоє молодих перспективних вчених Калітін і Данилов були хорошими друзями, але сталося так, що сварка, яка ненавмисно спалахнула, розлучила їх на довгі роки. Причому ніхто з них не міг зрозуміти, що послужило тому причиною. Але визнавати себе винним у сварці, ніхто з них теж не бажав. І ось пройшли роки, і син (Ігор Кваша) вже відомого вченого Калітіна (Федір Нікітін), який працював в інституті під керівництвом свого батька, зовсім несподівано переходить в інститут, який очолює його колишній друг Данилов (Євген Євстигнєєв). Професор передбачає, що цей вчинок сина може бути якимось чином пов'язаний з далеким минулим і з його нинішнім оточенням. З цього приводу він збирає в своєму будинку старих друзів, щоб розібратися у всьому. Крок за кроком згадуючи своє минуле, він, за допомогою друзів, знаходить нарешті одну з першопричин того, чому його син зробив саме такий несподіваний вибір. І це розуміння допомагає йому не тільки зрозуміти вибір сина, але й, нарешті, помиритися зі своїм давнім другом.
- Федір Нікітін — професор
- Руфіна Ніфонтова — Надія Павлівна Калітіна
- Ігор Кваша — Ігор, син Калітіна
- Тамара Сьоміна — Тата, подруга Ігоря
- Олександр Борисов — Васін
- Євген Євстигнєєв — Данилов
- Володимир Кенігсон — Семен Юхимович
- Петро Глєбов — Корабльов
- Всеволод Шестаков — Лузгін
- Рогволд Суховерко — Лотошников
- Ігор Пушкарьов — Толя Савельєв
- Наталія Гурзо — Зойка, дружина Толі
- Олександр Звенигорський — Микола Іванович
- Олександр Смирнов — Бородкін
- Матвій Левінтон — Міша Васін
- Антоніна Максимова — Алла Вікторівна Горська
- Вікторія Федорова — Інга
- Ю. Бочаров — епізод
- Вероніка Недоброво-Бужинська — епізод
- Наталія Гіцерот — Люся, дружина Лузгіна
- Микола Гладков — старий робочий
- Сергій Гурзо — робітник заводу, друг Толі
- Т. Райкова — епізод
- Алевтина Рум'янцева — мати Іруші
- Георгій Рибаков — вчений
- Надія Самсонова — тележурналіст
- Надія Семенцова — медсестра
- Світлана Степанова — гостя Ігоря
- Іраклій Циргіладзе — Іруша, сусід Савельєвих
- Леонід Елінсон — гість Ігоря
- Володимир Ферапонтов — Володя, гість Ігоря
- Євген Тетерін — чоловік, який відправляє телеграму
- Тетяна Волошина — медсестра
- Наталія Богоявленська — епізод
- Неллі Самушія — епізод
- Петро Крилов — учений (в титрах не вказаний)
- Наталія Маркіна — працівниця пошти, подруга Зойки (в титрах не вказано)
- Автор сценарію — Віра Кетлинська
- Режисер-постановник — Григорій Рошаль
- Головні оператори — Леонід Косматов, Олександр Симонов
- Головні художники — Іван Пластинкін, Михайло Карякін
- Композитор — Джон Тер-Татевосян
- Звукооператор — Лев Трахтенберг
- Диригент — Юрій Силантьєв
- Режисери — Є. Скачко, Л. Соболєва
- Оператор — Р. Келлі
- Монтаж — Надії Веселівської
- Костюми — М. Чіковані
- Грим — М. Чиглякова
- Комбіновані зйомки:
оператор — Борис Арецький
художник — Л. Александровська - Асистенти режисера — Н. Сенчагова, А. Цвєтнова, С. Бушкова
- Редактори — М. Папава, Ірина Сергієвська
- Консультанти:
кандидат технічних наук В. Гінзбург
кандидат фізико-математичних наук Ю. Кравцов - Директор картини — Віктор Циргіладзе