French
DeutschВосьминоги — Вікіпедія
| Восьминоги | |
|---|---|
 | |
| Восьминіг | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Молюски (Mollusca) |
| Клас: | Головоногі (Cephalopoda) |
| Підклас: | Двозяброві (Coleoidea) |
| (без рангу): | Neocoleoidea |
| Надряд: | Octopodiformes |
| Ряд: | Восьминоги (Octopoda) Leach, 1818[1] |
| Підряди | |
 Вікісховище: Octopoda | |
Восьминоги[2] (Octōpoda, від грец. οκτώ — «вісім» і πούς — «нога»[3]) — ряд головоногих молюсків. «Типові» восьминоги, представники підряду Incirrina — придонні тварини. Але деякі представники цього підряду та всі види другого підряду, Cirrina — пелагічні тварини, що живуть у товщі води, причому багато з них зустрічаються тільки на великих глибинах.
Тіло коротке, м'яке, ззаду овальне. Ротовий отвір розташований в місці, де сходяться його мацальця, а анальний — відкривається під мантію. Мантія нагадує зморшкуватий шкіряний мішок. Рот восьминога забезпечений двома могутніми щелепами, схожими на дзьоб папуги. У глотці є тертка, яка допомагає перетирати їжу.
Голова несе вісім довгих щупалець — «рук». «Руки» сполучені між собою тонкою перетинкою і забезпечені присосками. На всіх восьми мацальцях дорослого восьминога їх близько 2000, кожна з яких має силу утримування близько 100 г.
Дихає восьминіг зябрами, проте без збитку здоров'ю може нетривалий час бути поза водою. У восьминога три серця: одне (головне) жене блакитну кров, багату на металічні елементи, як залізо і мідь, по всьому тілу, а два інших — зябрових — проштовхують кров через зябра. Головне серце складається з двох передсердь і шлуночка.
Головний мозок високорозвинутий (один з найрозвиненіших серед безхребетних), має зачаткову кору, що є зачатком сірої речовини.
Очі великі, складної будови, з кришталиком, схожим на людський. Зіниця прямокутна. Восьминоги здатні сприймати звук, зокрема інфразвук.
На кожній «руці» розташовано до 10 тис. смакових рецепторів, що визначають їстівність або неїстівність предмета.
Звичайний восьминіг володіє здатністю змінювати забарвлення, пристосовуючись до навколишнього середовища. Це пояснюється наявністю в його шкірі клітин з різними пігментами, здатних під впливом імпульсів з центральної нервової системи розтягуватися або стискатися залежно від сприйняття органів чуття. Звичайне забарвлення — коричневе. Якщо восьминіг наляканий — він біліє, якщо розгніваний, то червоніє.
В середньому до 90 см в довжині (включаючи щупальця), максимальна довжина у самців до 1,3 м[4], у самиць — до 1,2 м.
Маса становить 4,5-7 кг, максимальна маса — 10 кг.
Тривалість життя рідко перевищує 4 роки, в середньому 12-24 місяці.
Мешкає у всіх тропічних, субтропічних морях і океанах, від мілководдя до глибини 100—150 м. Віддає перевагу скелястим прибережним зонам, відшукуючи для проживання печери та міжгір'я в скелях. У 2007 році учені виявили «антарктичного восьминога».
Хижак, полює сидячи в засідці. Поїдає молюсків, равликів, ракоподібних, рибу, планктон. Здобич звичайний восьминіг захоплює всіма вісьма щупальцями. Восьминіг своїм роговим дзьобом кусає жертву, утримуючи її присосками. При цьому отрута слинних залоз з горлянки та рота потрапляє в рану. Сильно виражені переваги в їжі та в способі її добування.
Восьминіг веде придонний спосіб життя, мешкаючи серед каменів, скель і водоростей. Вдень він менш активний, ніж вночі, тому вважається нічним. Боязкий, при наближенні водолаза або аквалангіста зазвичай ховається під камені. Житло своє утримує в чистоті: підмітає струменем води з вирви, недоїдки складає зовні на сміттєву купу. Тягне в нору все, що знайде на дні: головне, щоби вхід був вузький, а усередині — широко. Селиться навіть в ящиках, бідонах, шинах і гумових чоботях. При наближенні ворогів рятується втечею, ховаючись в міжгір'ях скель і під каменями. У восьминогів є захисне пристосування — автотомія: схоплене ворогом щупальце може відірватися за рахунок сильного скорочення м'язів, які в цьому випадку самі себе розривають. «Найрозумніший» серед всіх безхребетних: піддається дресуванню, має хорошу пам'ять, розрізняє геометричні фігури. Зимує в глибших водах, а влітку переселяється на мілководдя.
Одинак, територіальний. Часто селиться поряд з восьминогами такого ж розміру, як і він.
Гніздо є ямкою в ґрунті, обкладеною валом з каменів і черепашок. Яйця кулясті, сполучені групами по 8-20 штук. Після запліднення самиця влаштовує гніздо в норі або печерці на мілководді, де відкладає до 80 тисяч яєць. Самиця завжди доглядає яйця: вона постійно вентилює їх, пропускаючи воду через так званий сифон. Щупальцями вона прибирає сторонні предмети та бруд. Протягом всього періоду розвитку яєць, самиця залишається біля гнізда, без їжі та часто вмирає з голоду.
Всі восьминоги є отруйними, але тільки один рід Hapalochlaena (синьокільцеві восьминоги — Hapalochlaena maculosa, Hapalochlaena lunulata та інші) смертельно небезпечний для людини[5].
- Клас Cephalopoda
- Підклас Nautiloidea (Наутилоїдеї)
- Підклас Coleoidea
- Надряд Десятирукі: кальмари, каракатиці
- Надряд Восьмирукі
- Родина †Trachyteuthididae
- Ряд Vampyromorphida
- Ряд Octopoda
- Рід †Keuppia
- Рід †Palaeoctopus
- Рід †Paleocirroteuthis
- Рід †Pohlsepia
- Рід †Proteroctopus
- Рід †Styletoctopus
- Підряд Cirrina
- Родина Opisthoteuthidae
- Родина Cirroteuthidae
- Родина Stauroteuthidae
- Підряд Incirrina
- Родина Amphitretidae
- Родина Bolitaenidae
- Родина Octopodidae
- Рід Enteroctopus
- Родина Vitreledonellidae
- Надродина Argonautoida
- Родина Alloposidae
- Родина Argonautidae
- Родина Ocythoidae
- Родина Tremoctopodidae
Еволюційні зв'язки восьминогів з іншими групами головоногих:
| Cephalopoda |
| ||||||||||||||||||
| 530 mya |
.jpg)
Еволюційні зв'язки всередині групи:
| Octopoda |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg){kind=small}
.jpg){kind=small}
.jpg){kind=small}
.jpg)
.jpg)
.jpg){kind=small}
.jpg)
Восьминоги згадуються в деяких художніх книгах. Зокрема одним з персонажів роману Віктора Гюго «Трудівники моря» (1866 р.) є велетенський восьминіг. Український радянський фантаст Ігор Росоховатський присвятив восьминогам фантастичну повість "У підводних печерах" (1971), де наділив їх інтелектом. Свої художньо-документальні повісті «Вчені восьминоги: досліджуючи розум молюска» (англ. The Octopus Scientists: Exploring the Mind of a Mollusk) та «Душа восьминога. Неймовірне дослідження див свідомості» (англ. The Soul of an Octopus: A Surprising Exploration into the Wonder of Consciousness)[6] присвятила восьминогам американська натуралістка та письменниця Сай Монтґомері.
- ↑ ITIS Report: Octopoda Leach, 1818. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 27 листопада 2012.
- ↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 219.
- ↑ Online Etimology Encyclopedia — Octopus. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 16 листопада 2016.
- ↑ до 5,4 метра за даними Encyclopedia Britannica.
- ↑ The Univercity of Melbourne — Tentacles of venom: new study reveals all octopuses are venomous. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 16 листопада 2016.
- ↑ Сай Монтґомері. Душа восьминога. Неймовірне дослідження див свідомості /перекл. з англ. В. Стельмаха — Харків : Фабула, 2021 — 288 С. ISBN 978-617-09-6753-4
- У Флориді виловили восьминога з дев'ятьма ногами (рос) [Архівовано 13 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Encyclopedia Britannica — Octopus (mollusk) [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Энциклопедия животных — Осьминоги [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Библиотека учебной и научной литературы. Биологическая энциклопедия — Подотряд Бесплавниковые или Настоящие, осьминоги (Apteroti или lncirrata) [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Бочаровський Аркадій. Хто побудує наступну цивілізацію після загибелі людства // MIGnews.ua, 15.11.2024