Врамшапух — Вікіпедія

Врамшапух
вірм. Վռամշապուհ
Прапор
Прапор
Цар Великої Вірменії
389/400 — 414
Попередник: Хосров IV
Спадкоємець: Хосров IV
 
Народження: 4 століття
Смерть: 414(0414)
Вагаршапат
Країна: Велика Вірменія
Релігія: Християнство
Рід: Аршакіди
Батько: Вараздат
Діти: Арташес IV

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Врамшапух (вірм. Վռամշապուհ) — вірменський цар (400 (або з 389) — 414), який успадкував трон від свого брата Хосрова IV, якого за симпатії до Візантії було викликано до перського двору й там ув'язнено до «Фортеці забуття» («Ануш-берд»).

Правління

[ред. | ред. код]

Врамшапух підтримував гарні стосунки з сусідами й відновив мир між ними. Так, за сприяння Врамшапуха між персами та римлянами в Месопотамії настав тривалий мир, що сприяло внутрішньому благоустрою краю, проникненню християнства до місць, де ще вперто утримувалось поганство (наприклад, до області Гогтан), і, зрештою, ознаменувалось винаходом у 405406 роках вірменської абетки, з чого й почала розвиватись національно-християнська література вірменів. Головними сподвижниками Врамшапуха в цій справі були Саак і Месроп Маштоц. 414 року трон знову був переданий брату Врамшапуха Хосрову IV.

Джерела

[ред. | ред. код]