Всесвітня виставка 1873 — Вікіпедія

Всесвітня виставка 1873
48°12′58″ пн. ш. 16°23′44″ сх. д. / 48.216111° пн. ш. 16.395556° сх. д. / 48.216111; 16.395556
Країна	Австро-Угорщина
Тип	Exposició
Всесвітня виставка 1873 Всесвітня виставка 1873 (Австрія)
Медіафайли у Вікісховищі

Всесвітня виставка 1873 у Відні (нім. Weltausstellung 1873) — всесвітня виставка 1873 року в столиці Австро-Угорщини Відні. Девізом виставки були слова «Культура та освіта» (нім. Kultur und Erziehung).

У 1873 році всесвітню виставку вперше організували за межами Англії та Франції. З точки зору габсбурзької монархії, виставка мала надати нового імпульсу модернізації країни та відновити її впевненість у собі після поразок у війнах з Пруссією та Італією.

Для розміщення експозиції було виділено парк Пратер. Площа виставки становила 12 га, що було в 5 разів більше ніж площа всесвітньої виставки у Парижі^[1]. Центральною спорудою виставки був павільйон Палацу промисловості — Ротонда, який проіснував до 1937 року, незважаючи на постійні протікання даху. Купол Ротонди став найбільшим у світі^[2]. Будівлю звели за рекордні 18 місяців. Також було побудовано 190 павільйонів менших розмірів. Значну увагу було надано архітектурній красі виставки, чим перевершено попередні виставки^[3].

Через природні причини (повінь на Дунаї, епідемія холери) та фінансові махінації не вдалося повністю підготуватися до виставки. Деякий час територія виставки була підтоплена^[4].

Виставка була відкрита 1 травня 1873 після промови австрійського імператора Франца Йосифа під час святкової церемонії. Святковим оркестром керував Йоганн Штраус.

Організаторами Віденської виставки виступили великі банкіри та промисловці, в тому числі Ротшильди і Круппи. Незважаючи на основне гасло, акцент був зроблений на укладанні прибуткових угод. Експозиція привернула до Відня натовпи підприємців з усього світу, що викликало «цінову революцію» у віденських кафе, ресторанах і готелях. Впродовж виставки її учасникам було вручено 25572 медалі. Одночасно з виставкою проводився конгрес з патентного права. Крім того, в австрійську столицю з'їхалися дипломати, яким було доручено оформити союз трьох імператорів.

Важливою рисою виставки була увага до національних культур країн-учасниць. Наприклад, проводилися виставки художників. Як приклад, на всесвітній виставці були представлені твори близько сотні російських художників^[5].

На лузі було обладнано «міжнародна село» з типовими селянськими оселями різних народів. Зокрема, був експонований житловий будинок родини з Галичини^[6]

У цій виставці вперше брали участь екзотичні для європейців країни Африки, а також Японія. Величезний ажіотаж серед репортерів викликала поява у Відні перського шаха Насер ед-Діна, котрого розмістили в Лаксенбургському замку.

25 травня 1873 виставку відвідав і російський імператор Олександр II^[3]

• Японська імперія
• Китай
• Сіам (Таїланд)
• Іран
• Туреччина зі своїми територія: Єгипет, Туніс, Аравійський півострів
• Марокко
• Греція
• Румунія
• Російська імперія з Кавказом, Хівою та Туркестаном
• Сполучені Штати Америки
• Британська Північна Америка (Канада)
• Гаваї
• Англія та колонії: Британська Індія, Австріля, Нова Зеландія, Цейлон, Багамські острови, Ямайка, Південна Африка, Маврикій, Квінсленд, Тринідад, західноафриканські колонії.
• Франція з своїми колоніями: Алжир, Таїті, Французька Індія, Французька Гаяна, Нова Каледонія, Західна Африка, Мадагаскар, Мартиніка, Гваделупа, Реюньйон, Сенегал, Індокитай
• Нідерланди з колоніями: територія сучасної Індонезії, Нідерландська Гаяна.
• Бельгія
• Бразилія
• Данія
• Швеція

• Венская Всемирная выставка, 1873 г. [Архівовано 22 грудня 2010 у Wayback Machine.]

• Friedrich Pecht: Kunst und Kunstindustrie auf der Wiener Weltausstellung 1873, Cotta, Stuttgart 1873
• Welt ausstellen. Schauplatz Wien 1873. Herausgeber Technisches Museum Wien, Beiträge von: Ulrike Felber, Manuela Fellner-Feldhaus und Elke Krasny dt. /engl., ISBN 3-902183-10-1
• Jutta Pemsel: Die Wiener Weltausstellung von 1873. Böhlau Verlag, Wien/Köln 1989, ISBN 3-205-05247-1
• Anna Minichberger: Die Japanischen Lackarbeiten der Wiener Weltausstellung im Österreichischen Museum für Angewandte Kunst. Diplomarbeit Universität Wien, Wien 2007 (Online-Version)
• Carl von Lützow (Hrsg.): Kunst und Kunstgewerbe auf der Wiener Weltausstellung 1873. E. A. Seemann, Leipzig 1875. (Online-Version)
• Offizieller Ausstellungsbericht. Herausgegeben durch die General Direction der Wiener Weltausstellung 1873 (Online-Version)
• Maschinenwesen und Transportwesen. Abdruck aus dem Amtlichen Bericht über die Wiener Weltausstellung 1873, Vieweg, 1874 (Online-Version)
• Katalog für die Schweizerische Abteilung der Weltausstellung 1873. 1873 (Online-Version)
• Paul Pantzer (Hrsg.): Die Iwakura-Mission. Das Logbuch des Kume Kunitake über den Besuch der japanischen Sondergesandtschaft in Deutschland, Österreich und der Schweiz im Jahre 1873. Iudicium, München 2002, ISBN 3-89129-746-7

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Всесвітня виставка (1873)