Вулиця Академіка Заболотного (Київ) — Вікіпедія

Вулиця Академіка Заболотного
Київ
Вид на вулицю Академіка Заболотного з житлового будинку
Вид на вулицю Академіка Заболотного з житлового будинку
Вид на вулицю Академіка Заболотного з житлового будинку
МісцевістьТеремки-І, Феофанія, Пирогів, Віта-Литовська
РайонГолосіївський
Назва на честьД. К. Заболотного
Колишні назви
Хотівський шлях, Хотівська дорога № 1, Агротехніків
Загальні відомості
Протяжність8,2 км
Координати початку50°22′8.5″ пн. ш. 30°27′36.4″ сх. д. / 50.369028° пн. ш. 30.460111° сх. д. / 50.369028; 30.460111
Координати кінця50°20′32.5″ пн. ш. 30°33′11.7″ сх. д. / 50.342361° пн. ш. 30.553250° сх. д. / 50.342361; 30.553250
поштові індекси03187 (початок), 03143 (кінець)
Транспорт
Найближчі станції метро «Теремки»
Автобуси57
ТролейбусиТр 11
Маршрутні таксіМт 444, 496, 507
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10540
У проєкті OpenStreetMapr1418925
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Академіка Заболотного у Вікісховищі

Ву́лиця Акаде́міка Заболо́тного — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, житловий масив Теремки-І, місцевості Феофанія, Пирогів, Віта-Литовська. Пролягає від Одеської площі до Столичного шосе. Є частиною Великої Окружної дороги.

Прилучаються вулиці Івана Сірка, проїзд без назви до Планетної вулиці, Якова Степового, Метрологічна, проїзд до лікарні «Феофанія» (колишня вулиця Агротехніків), проїзд до вулиці Академіка Лебедєва, вулиці Академіка Тронька, Квітуча, Комунальна, Пирогівський шлях, Бродівська, Бродівський провулок, залізниця Київ-Миронівка (міст), шосе на Дніпро (шляхопровід), вулиці Лазурна та Передова.

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця виникла в середині XX століття як незабудований Хотівський шлях або Хотівська дорога № 1 у межах теперішнього житломасиву Теремків-І і Феофанії. З 1961 року — вулиця Агротехніків[1]. Сучасна назва на честь українського вченого Данила Заболотного — з 1966 року.

У 1977 році до вулиці приєднано частину Великої Окружної дороги (у бік Пирогова і Віти-Литовської)[2], після чого вона і набула теперішньої довжини.

До 1985 року проїжджа частина була лише дальньою від Києва смугою, Одеська площа являла тоді велике кільце з кільцевим рухом, а на місці ближньої смуги між дорогою і кінно-спортивною базою «Динамо» були погреби мешканців прилеглих будинків. Від ВДНГ ходили автобуси маршрутів № 61 (до лікарні «Феофанія») та 63 (до вул. Метрологічна).

Установи та заклади

[ред. | ред. код]

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

У жовтні 2014 року на вул. Заболотного за ініціативою та на пожертвування мешканців мікрорайону «Теремки-I» та організацій установили пам'ятний знак Героям Небесної сотні[3]

Додатково

[ред. | ред. код]
  • Комплекс житлових будинків, а фактично — один величезний житловий будинок, розділений на 61 секцію (№ 2—122) іноді називають «китайська стіна» чи «сотки», бо в плані комплекс нагадує бджолині стільники (рос. соты).
  • Забудова вулиці присутня лише до шляху до Музею народної архітектури та побуту. Решта вулиці проходить серед полів, лук та пагорбів, де поблизу немає ніякої забудови (приватна забудова з'являється лише в районі заключної частини вулиці).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року № 2259 «Про найменування та перейменування вулиць, площ та парків міста» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 42. Арк. 224–231. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 березня 1977 року № 410 «Про впорядкування найменувань та перейменувань вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1712. Арк. 107–117. [Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.]
  3. У Голосієво відкрили пам'ятний знак Героям Небесної сотні [Архівовано 13 травня 2018 у Wayback Machine.]. Хрещатик. — 2014. — 20.10.

Джерела

[ред. | ред. код]