Вулиця Артема (Донецьк) — Вікіпедія
Вулиця Артема Донецьк | |
---|---|
Місцевість | Центр |
Район | Ворошиловський район Київський район |
Назва на честь | Артема |
Колишні назви | |
1-а лінія | |
Загальні відомості | |
Протяжність | близько 10-ти кілометрів |
Координати початку | 47°59′12″ пн. ш. 37°48′17″ сх. д. / 47.9866° пн. ш. 37.8046° сх. д. |
Координати кінця | 48°02′35″ пн. ш. 37°44′51″ сх. д. / 48.0431° пн. ш. 37.7476° сх. д. |
Транспорт | |
Автобуси | маршрути №2,19а |
Тролейбуси | маршрут №2 |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | Донбас Палас Бібліотека Крупської |
Пам'ятники | Артему Пам'ятник зціленому хворому |
Храми | Свято-Преображенський кафедральний собор |
Державні установи | Виконком Ворошиловського району міста Міська рада Міністерство вугільної промисловості |
Навчальні заклади | ДонНТУ Університет Управління |
Медичні заклади | Донецька обласна травматологія Міська лікарня №20 |
Заклади культури | Донецький драматичний театр Донецький театр опери і балету |
Поштові відділення | Головпоштамт |
Комерція | ЦУМ Торговельний комплекс "Маяк" радіоринок "Маяк" книжковий ринок |
Парки | Першотравневий сквер |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r2697362 |
Мапа | |
Вулиця Артема у Вікісховищі |
Вулиця Артема — головна вулиця міста Донецька. Давніше називалась Перша лінія. У 1880-х роках була єдиною вулицею міста. Пролягає між вулицею Челюскінців та Університетською.
Вулиця названа на честь одного з радянських ватажків Федора Сергеєва (Артема) (1883—1921).
Вулиця Артема починається у Ворошиловському районі, від Донецького металургійного заводу, і завершується в Київському районі, переходить у Вокзальну площу залізничного вокзалу «Донецьк». На вулиці є багато торгових і бізнес-центрів. Поміж них — готель Донбас Палас, Наукова бібліотека імені Н. К. Крупської, Науково-технічна бібліотека Донецького національного технічного університету, кілька навчальних корпусів ДонНТУ, ДонВУГІ, Донецький драматичний театр, Донецький театр опери і балету, міська лікарня № 20, площа ім. Леніна, площа Шахтарська, залізничний вокзал, «Вєтковські ставки», Донецька обласна травматологія з кумедним Пам'ятником зціленому хворому.
Вулиця завдовжки з 10 кілометрів. Між Київським і Ворошиловським районом стоїть пам'ятник Артему, котрий раз у раз «атакують» національно свідомі громадяни. У ніч з 18 на 19 травня 2008 року вони написали на пам'ятнику: «Геть ката», «Геть сепаратизм!». У ніч з 2 на 3 жовтня 2008 року пам'ятник знову був знову «атакований». З'явились надписи: «Сепаратизм — злочин», «Геть сепаратизм», «А хіба сепаратизм це заслуга перед батьківщиною?..». Ще розбито меморіальну дошку на вулиці Артема.
Маршрут № 2 від залізничного вокзалу до Донецького металургійного заводу, маршрут проходить вулицею Артема від початку й до кінця. Вулицею Артема їздять автобуси марки МАЗ 203067 (інтервал руху 3 хвил.) і тролейбуси марки ЗИУ-10, ЕлектроЛАЗ 301, ЮМЗ-Т1, ЮМЗ-Т2 (інтервал руху 1-2 хвил.).
У новорічну ніч з 1939 на 1940 рік було відкрите тролейбусне сполучення маршрутом № 1 «Металургійний завод — Студмістечко». Будівництво нових тролейбусних ліній було перервано через війну. В середині XX століття маршрутом теперішньої «Двійки» їздив трамвай. Згодом трамвайну колію перенесено на вулицю поруч — Челюскінців.
- Фасад довжиною в десять кілометрів
- Розміщення будівель селища Юзівка. Частина 3. Перша (1-а) Лінія [Архівовано 6 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Прогулянки Донецьком [Архівовано 18 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Донелектроавтотранс [Архівовано 11 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Як «перезапускали» вулицю Артема [Архівовано 13 листопада 2010 у Wayback Machine.]