Вулиця Княжий Затон — Вікіпедія

Вулиця Княжий Затон
Київ
МісцевістьПозняки
8-й, 9-й, 10-й мікрорайони
РайонДарницький
Назва на честьмісцевості Княжий Затон
Колишні назви
вул. Житлова 1-ша
Загальні відомості
Протяжність1,08 км
Координати початку50°24′11.1″ пн. ш. 30°37′51.6″ сх. д. / 50.403083° пн. ш. 30.631000° сх. д. / 50.403083; 30.631000
Координати кінця50°24′4.8″ пн. ш. 30°37′55.9″ сх. д. / 50.401333° пн. ш. 30.632194° сх. д. / 50.401333; 30.632194
поштові індекси02095
Транспорт
Найближчі станції метро «Позняки»
 «Осокорки»
АвтобусиА 42, 35
Маршрутні таксіМт  459, 542
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10703
У проєкті OpenStreetMapr2156041
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Княжий Затон у Вікісховищі

Ву́лиця Кня́жий Зато́н — вулиця в Дарницькому районі міста Києва, житловий масив Позняки. Пролягає від Дніпровської набережної до проспекту Петра Григоренка.

Прилучаються Срібнокільська (двічі) та Урлівська вулиця.

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця виникла на початку 90-х років XX століття з проектною назвою Житлова, 1. Сучасна назва — з 1993 року[1], від історичної місцевості Княжий Затон.

Установи та заклади

[ред. | ред. код]

Відомі мешканці

[ред. | ред. код]

На Княжому Затоні деякий час проживав український поет, драматург і перекладач Олег Лишега, на його квартирі у 1997—1998 роках також мешкав письменник Юрко Ґудзь під час мандрів Лишеги Америкою[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 13 липня 1993 року № 96/737 «Про найменування нових вулиць на масиві Осокорки-Позняки Харківського району м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 140, Арк. 41–44. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
  2. Олександр Сопронюк (11.03.2008). Юрій Гудзь. «Мене відстріляли…». vsiknygy.net.ua. Друг читача. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 20 липня 2018 року.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]