Вулиця Ольжича (Київ) — Вікіпедія

Вулиця Ольжича
Київ
Вулиця Ольжича
МісцевістьСирець
РайонШевченківський, Подільський
Назва на честьО. О. Ольжича
Колишні назви
Бабій Яр, вул. Дем'яна Бєдного
Загальні відомості
Протяжність1 470 м
Координати початку50°28′39.1″ пн. ш. 30°27′1.3″ сх. д. / 50.477528° пн. ш. 30.450361° сх. д. / 50.477528; 30.450361
Координати кінця50°29′12.6″ пн. ш. 30°26′27.5″ сх. д. / 50.486833° пн. ш. 30.440972° сх. д. / 50.486833; 30.440972
поштові індекси04060, 04086
Транспорт
Найближчі станції метро «Дорогожичі»
АвтобусиА 36
ТролейбусиТр 19, 22, 42
Маршрутні таксіМт 464, 558
Рухпо 1—2 смуги в кожному напрямку
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11202
У проєкті OpenStreetMapr530682
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Ольжича у Вікісховищі

Ву́лиця О́льжича — вулиця в Шевченківському та Подільському районах міста Києва, місцевість Сирець. Пролягає від вулиці Олени Теліги до Сирецької вулиці.

Прилучаються вулиці Родини Глаголєвих, Бакинська і Максима Берлинського.

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця виникла (за винятком початкової частини) на межі XIX — XX століть, мала назву вулиця Бабин Яр (прямувала в бік однойменного урочища Бабин Яр). З 1952 року — вулиця Дем'яна Бєдного[1], на честь радянського поета Дем'яна Бєдного. У 1961 році[2] до неї було приєднано Сулимівську вулицю (виникла у середині XX століття, пролягала між теперішніми вулицями Олени Теліги і Бакинською). Сучасна назва на честь українського поета, науковця і політичного діяча Олега Ольжича — з 1993 року[3].

Забудова

[ред. | ред. код]

Сучасна забудова вулиці відноситься до 1960-х — 1970-х років та представлена п'ятиповерховими «хрущовками» та дев'ятиповерхівками серії 1-КГ-480 («чешки»)[4]. Кінцева частина вулиці круто спускається яром по приватному сектору селища Сирець, старовинною дорогою, зображеною ще на карті 1752 року[5].

Установи та заклади

[ред. | ред. код]
  • Санітарно-епідеміологічна станція Шевченківського району (буд. № 10-А)
  • Дитяча поліклінка Шевченківського району № 3 (буд. № 16)

Зображення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 3 січня 1952 року № 5 «Про зміну найменувань вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 541. Арк. 44, 46, 47. [Архівовано з першоджерела 15 червня 2013.]
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року № 2259 «Про найменування та перейменування вулиць, площ та парків міста» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 42. Арк. 224–231. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
  3. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 119, Арк. 207–212. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
  4. БАБИН ЯР. КОНТЕКСТ. R1/ БУДІВНИЦТВО В БАБИНОМУ ЯРУ (укр.), процитовано 1 травня 2023
  5. Вортман Д. Я. - Північно-західні околиці Києва середини XVIII ст. на картах монастирських…. myslenedrevo.com.ua. Процитовано 16 травня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]