Вулиця Соломії Крушельницької (Тернопіль) — Вікіпедія

Вулиця Соломії Крушельницької
Тернопіль
Вигляд вулиці Соломії Крушельницької (липень 2016)
Вигляд вулиці Соломії Крушельницької (липень 2016)
Вигляд вулиці Соломії Крушельницької (липень 2016)
Колишні назви
австрійського періоду (українською)Г. Сенкевича
радянського періоду (українською)Сенкевича, Крушельницької
Загальні відомості
Координати початку49°33′23″ пн. ш. 25°35′28″ сх. д. / 49.55639° пн. ш. 25.59111° сх. д. / 49.55639; 25.59111
Координати кінця49°33′23″ пн. ш. 25°35′28″ сх. д. / 49.55639° пн. ш. 25.59111° сх. д. / 49.55639; 25.59111
Транспорт
Автобуси№ 9, 38
Тролейбуси№ 10
Маршрутні таксі№ 13, 19, 36
Зупинки громадського транспорту2
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Заклади культуриТернопільський обласний художній музей
Комерціябари, ресторани, крамниці
Організаціїредакція газети «Наш день»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr4156209
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Соломії Крушельницької у Вікісховищі

Вулиця Соломії Крушельницької (за Австро-Угорщини — Г. Сенкевича, за Польщі — Г. Сенкевича, за УРСР — Сенкевича, Крушельницької) — одна з магістральних вулиць Тернополя, названа на честь видатної оперної співачки Соломії Крушельницької. Знаходиться на межі середмістя і мікрорайону «Новий Світ».

Відомості

[ред. | ред. код]

Вулиця Соломії Крушельницької є продовженням вулиці Михайла Грушевського. Закінчується на стику вулиць біля залізничного моста. Перетинається з вулицею Юліана Опільського, від початку вулиці Соломії Крушельницької відгалужується вулиця Білецька, наприкінці — Олени Теліги, правобічно дотичною є вулиця Родини Барвінських.

Довжина вулиці — 850 м.

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця Крушельницької (раніше — вулиця Сенкевича) утворилася на межі Заруддя, саме тут протікала річка Рудка. Первісна назва цієї артерії — Над Рудкою. У глибині вулиці виріс один із паростків промислового життя міста — паровий млин Ґалля. На вулиці розміщувалися деякі громадські інституції. У будинку №14 діяло культурно-освітнє товариство українських робітників «Робітнича громада», засноване у лютому 1930-го. У його статуті зазначалось, що «метою товариства є всесторонній духовний і фізичний розвиток українського робітництва, поширювання серед нього культури і освіти та несення йому матеріальної помочі». Товариство організовувало фестини, аматорські вистави, танцювальні вечори. Діяла тут також футбольна секція. Найбільша кількість членів товариства сягала 150.

Помітне місце в культурному житті міста належало «Товариству друзів музики», заснованому в 1877 році. У 1933 р. воно перейшло у будинок, збудований за власні кошти на вулиці Сенкевича №2. При цьому осередку успішно діяла з 1877 року музична школа.

Вулиця була одним із улюблених місць прогулянок тернополян. При збігові вулиць Конарського (сучасна вул. Грушевського) та Сенкевича, неподалік від каплички, була невелика кнайпка, відома як «Ціпка». У «Ціпку» заходили перекусити під час променадів.[1]

Галерея

[ред. | ред. код]

Архітектура

[ред. | ред. код]

Пам'яток архітектури на вулиці немає.

Установи

[ред. | ред. код]

Транспорт

[ред. | ред. код]

На вулиці розташовано 2 зупинки громадського транспорту:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Бойцун, Любомира (2003). Тернопіль у плині літ: Історико-краєзнавчі замальовки. Тернопіль: Джура. с. с. 275 — 276. ISBN 966-8017-50-1. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]