French
DeutschВулиця Союзу Українок — Вікіпедія
| Вулиця Союзу українок Львів | |
|---|---|
.JPG) (вигляд з вулиці Гайдамацької) Вулиця Союзу Українок (вигляд з вулиці Гайдамацької) | |
| Місцевість | Підзамче |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Союзу українок |
| Колишні назви | |
| П'ястів, Лобачевського | |
| польського періоду (польською) | Piastów |
| радянського періоду (українською) | П'ястів, Лобачевського |
| радянського періоду (російською) | Пястов, Лобачевского |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 246 м |
| Координати початку | 49°51′9.5″ пн. ш. 24°1′43.87″ сх. д. / 49.852639° пн. ш. 24.0288528° сх. д. |
| Координати кінця | 49°51′14.47″ пн. ш. 24°1′48.77″ сх. д. / 49.8540194° пн. ш. 24.0302139° сх. д. |
| поштові індекси | 79019[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3—23, 4а, 8а, 8б, 25[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1] |
| Забудова | класицизм, сецесія[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r3174368 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Союзу Українок у Вікісховищі | |
Ву́лиця Союзу Українок — вулиця в Шевченківському районі Львова, в місцевості Підзамче, що сполучає вулиці Гайдамацьку та Софії Яблонської та має форму відзеркаленої літери Г. Прилучається вулиця Академіка Катерини Ющенко.
Відома від 1893 року під назвою — вулиця П'ястів, на честь польської королівської династії П'ястів. У 1946 році була перейменована на вулицю Миколи Лобачевського[4], на честь російського математика Миколи Лобачевського[5]. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 29 вересня 2022 року вулицю Лобачевського перейменовано на вул. Союзу Українок, на честь найбільшої жіночої організації в Україні — Союзу українок[6].
Вулиця Союзу Українок забудована дво-, три та чотириповерховими кам'яницями, зведеними наприкінці XIX — на початку XX століття у стилях класицизму та орнаментальної сецесії[3].
№ 5, 7 — двоповерхові житлові будинки споруджені у 1910-х роках з червоної цегли[7].
№ 6 — триповерховий житловий будинок був споруджений у 1909—1910 роках за проєктами архітекторів Зигмунта Добжанського та Петра Тарнавецького у стилі пізньої орнаментальної сецесії на замовлення Юзефа Лінтнера. Власник будинку, підприємець Юзеф Лінтнер був вбитий у цьому будинку під час єврейського погрому 21—23 листопада 1918 року[8]. До вересня 1939 року власниками будинку були Катажина Лінтнер та спілка[9].
№ 8 — чотириповерховий житловий будинок був споруджений у 1909—1910 роках за проєктами архітекторів Зигмунта Добжанського та Петра Тарнавецького у стилі пізньої орнаментальної сецесії на замовлення Зендера Ґрюсса[10], за іншою інформацією, у стилі ретроспективного модерну[11]. До вересня 1939 року власником будинку була вдова Зендера, Єтті Ґрюсс[9].
№ 18 — триповерховий житловий будинок. Тут мешкав письменник, один із перших творців польської фантастики Стефан Грабінський[12].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 26 лютого 2023.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 485.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 36.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 75—76.
- ↑ Пресслужба ЛМР (29 вересня 2022). Союзу Українок, Софії Караффи-Корбут, Патріарха Димитрія Яреми: у Львові перейменували ще 8 вулиць. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 28 грудня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.
- ↑ Віктор Гальчинський. Нетуристичний Львів: Замарстинів і береги зниклої річки. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 1 грудня 2022. Процитовано 28 грудня 2021.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 405.
- ↑ а б Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…Dzial IV… — S. 60.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 406.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Добжанський Зиґмунт // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — С. 106—107. — ISBN 978-966-7007-69-0.
- ↑ Андрій Бондаренко (3 грудня 2015). Стефан Грабінський та його психофантастика: львівські потойбіччя. varianty.lviv.ua. Варіанти. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 28 грудня 2021.
- Юрій Бірюльов. Єврейська архітектурна спадщина Львова: монографія = The Jewish Architectural Legacy of Lviv: A monograph. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2024. — 632 с. — (Єврейський Музей ім. Максиміліана Гольдштейна у Львові) — ISBN 978-966-448-014-4.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 75—76. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Лобачевського вул // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 485. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 36, 115. — ISBN 966-603-115-9.
- Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — 685 s. (пол.)
- Українок/ Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Союзу Українок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 22 вересня 2024.