Вулиця Хлібопекарська (Чернігів) — Вікіпедія
Вулиця Хлібопекарська Чернігів | |
---|---|
Район | Новозаводський район (Чернігів) |
Колишні назви | |
Хлібопекинська, Воровського | |
радянського періоду (українською) | вулиця Воровського |
Транспорт | |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Архітектурні пам'ятки | будівля пекарні, садибний будинок Г. К. Остапенка |
Державні установи | Чернігівський районний суд |
Навчальні заклади | ДНЗ №54 |
Забудова | частково історична, в основному малоповерхова |
Організації | Просвіта |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Ву́лиця Хлібопе́карська — вулиця у м. Чернігові. Від 1927 року носила ім'я В. Воровського.
24 грудня 2015 року колишній вулиці Воровського в дещо осучасненому варіанті повернуто історичну назву Хлібопекарська.[1]
За даними археологічних досліджень, ще в XII ст. у межах району пролягання сучасної магістралі розташовувалися пекарні. Згідно з документами XVII ст. у місті існував потужний та розмаїтий за спеціалізаціями цех пекарів. Можливо, що пекарні того часу теж містилися у цьому районі.
Як уважається, початок формування вулиці припадає на ІІ пол. XVIII ст., коли вздовж неширокої (12–13 м) дороги, що вела з північно-західних воріт Третяка в напрямку Київського тракту та шляху на Старий Білоус і Трисвятську Слободу, розпочалося будівництво стаціонарних пекарень. На початку XIX ст. вулиця була розширена до 20 м, від ІІ третини XIX століття почала забудовуватися приватними житловими будинками. Тоді ж отримала назву Хлібопекинської.
У грудні 1894 року за ініціативи дружини губернатора, А. О. Андрієвської, у винайнятому приміщенні на Хлібопекинській було відкрито Будинок працелюбства. Станом на кінець XIX століття на вулиці містилося Управління державного майна[2]. На початку XX століття на Хлібопекинській діяла також бакалійна крамниця Єлькіної.
Під час Німецько-радянської війни вулиця виконувала роль шляху етапування від Тюремного замку до місць розстрілу для осіб, визнаних окупаційним режимом такими, що підлягають страті, в зв'язку з чим у деякій літературі отримала епітет «Дорога смерті».
У 1927 році вулицю Хлібопекинську було названо на честь російського дипломата й більшовицького функціонера В. В. Воровського, вбитого 1923 року в Лозанні.
Під час німецької окупації міста в період Другої світової війни наказом № 107 Чернігівської міської управи від 12 грудня 1941 року вулиці повернуто початкову назву. Після витіснення німецьких військ з міста восени 1943 року, радянськими органами влади магістраль знову названо на честь Воровського.
24 грудня 2015 року, на виконання декомунізаційних законів, комісією з топонімії було вирішено повернути вулиці (проте, з урахуванням вимог сучасного правопису та орфографії) історичну назву Хлібопекарської.
У 1906 році за імовірно власним проєктом замовника — сина Почесного громадянина Чернігова, штабскапітана у відставці (в подальшому — полковника) Григорія Кузьмича Остапенка — недалеко від перехрестя Хлібопекинської та Магістратської було зведено садибний будинок у стилі модерн, відомий також за назвою «Дім-корабель». Особливістю споруди є незвичне архітектурне рішення у вигляді крутих ґвинтових сходів флотського типу всередині будівлі та подвійних дверцят у кованому залізному парапеті балкона. Від 1930-х років будинок використовувався як готельно-житловий фонд партійних структур області, а під час Німецько-радянської війни як готель для офіцерів вермахту. Після війни почергово тут розміщувалися житловий фонд, РАЦС та Музей історії молодіжних рухів (фактично — комсомолу) Чернігівщини. Від 1994 року будинок займає Чернігівський обласний осередок ВТ «Просвіта».
Споруди
- буд. № 4 — будівля пекарні (кін. XVIII — поч. XIX ст.)
На цей час: Чернігівський районний суд
- буд. № 10 — садибний будинок Г. К. Остапенка (1906 р.)[3]
На цей час: Чернігівський обласний осередок ВТ «Просвіта»
- буд. № 24а — Дошкільний навчальний заклад № 54
Крім того, як історична забудова Чернігова XIX — поч. XX ст., цінність становлять також буд. № 3, 5, 7, тощо.
- Вид на вулиці Хлібопекинській, будинок Вассерів (зараз — № 38). Фото М. Шамбона, 1917 р.
- Пекарня, кін. XVIII — поч. XIX ст. (нині — Чернігівський районний суд)
- Садибний будинок Г. К Остапенка, 1906 р. (нині — Чернігівський обласний осередок ВТ «Просвіта»)
- Вулиця Хлібопекарська|Вулиці нашого міста [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Воровського вулиця // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: УРЕ, 1990. — С. 143-144.
- Леп'явко С. А. Чернігів. Історія міста: Науково-популярне видання. — К.: «Темпора», 2012. — 432 с.
- Карнабіда А. А. Чернігів: Історико-архітектурний нарис. — К.: «Будівельник», 1969. — 80 с.
- Карнабіда А. А. Чернігів: Архітектурно-історичний нарис. — Вид. 2-е перероблене і доп. — К.: «Будівельник», 1980. — 128 с.
- Руденок В. Я. Чернігів — подорож на 100 років назад (1910–2010). — Чернігів: АХАЛАР, 2009. — 84 с.
- Сапон В. М. Вулиці старого Чернігова: Історико-краєзнавчі етюди. — Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2007. — 128 с.