Вусач-Розалія альпійська — Вікіпедія

Вусач-Розалія альпійська
(Вусач альпійський)
Rosalia alpina Linnaeus, 1758
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Церамбіціни (Cerambycinae Thomson, 1860)
Рід: Вусач-Розалія (Rosalia Audinet-Serville, 1833)
Вид: Вусач-Розалія альпійська (R. alpina)
Rosalia alpina
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Rosalia alpina
EOL: 126522
ITIS: 704386
МСОП: 19743
NCBI: 1400418

Вуса́ч-Роза́лія альпі́йська, або вуса́ч альпі́йський (Rosalia alpina) — вид жуків родини вусачів (Cerambycidae). Поширений в Європі і Західній Азії. Раритетний вид, занесений до Червоної книги України та ряду інших природоохоронних документів[1][2].

Імаго

[ред. | ред. код]

У дорослих особин (імаго) вусики на вершині 3—6-го члеників з густими пучками чорних волосків. Передньоспинка поперечна, на боках заокруглена із зачатковим горбиком на бічному краї і по одному горбику з боків диска. У самця можна розрізнити тільки 5 черевних сегментів. Тіло в прилягаючому волосяному покриві сіро-синього кольору. Надкрила з чорними плямами і перев'язями. Довжина тіла становить 20—35 мм.

Личинка

[ред. | ред. код]

Передній край лоба личинки гладкий, увігнутий. З кожної сторони голови по два-чотири дрібних вічка. Передній край гіпостому з виїмкою перед ґулою. Верхня губа кругла, з двома поздовжніми боріздками. Мандибули з глибокою поперечною боріздкою. Пронотум з помаранчевими спереду розділеними плямами в основній частині в рідких дрібних поздовжніх боріздках. Ноги з чотирма члениками і добре вираженим кігтиком. Поверхня седньо-, задньогрудей і мозолі черевця вкриті ніжною сіточкоподібною зморшкуватою скульптурою. Мозолі черевця з дорзальної сторони з двома поздовжніми і двома поперечними, а з вентральної — з однією поперечною і до чотирьох поздовжніх боріздок. Дихальця округло-овальні. Довжина дорослої личинки становить 35 мм, а ширина 8 мм.

Поширення

[ред. | ред. код]

Розалія альпійська — елемент панєвропейської групи у складі європейського зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює всю Європу, Кавказ, частково Туреччину і Північний Іран.

В Українських Карпатах є звичайним на південно-західному макросхилі (Закарпаття), а на північно-східному є дуже рідкісним.

Особливості біології

[ред. | ред. код]

Жук трапляється на стовбурах, гілках та листі дерев, на зрубах у букових лісах. Вид тісно прив'язаний до букових лісових формацій. Дорослі комахи не відвідують квітів.

Життєвий цикл

[ред. | ред. код]

Личинка розвивається в деревині листяних порід, проте надає перевагу майже винятково буку. Розвиток триває 2—4 роки.

Охорона

[ред. | ред. код]

Раритетний вид комах, занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: вразливий вид)[1], а також до Червоного списку МСОП (вразливий вид)[3], Європейського Червоного списку (зникаючий вид), Бернської конвенції (Додаток ІІ: види, що потребують особливої охорони) та Резолюції 6 (види, що потребують спеціальних заходів збереження їхніх оселищ) цієї ж конвенції[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Розалія альпійська в Червоній книзі України
  2. а б Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010.  — 80 с. (с. 50)
  3. Розалія альпійська в Червоному списку МСОП

Література

[ред. | ред. код]
  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  3. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  4. Тимочко В. Б., Киселюк О. І. Сучасний стан рідкісних видів комах на території Карпатського національного природного парку // тези конференції «Рідкісні та зникаючі види комах та концепції Червоної книги України». — К., 2005. — С. 108—110.

Посилання

[ред. | ред. код]