Віват, гардемарини! — Вікіпедія

Віват, гардемарини!
рос. Виват, гардемарины!
Жанр	історичний пригодницький
Режисер	Світлана Дружиніна
Сценарист	Ніна Соротокіна Юрій Нагібін Світлана Дружиніна
У головних ролях	Дмитро Харатьян Сергій Жигунов Михайло Мамаєв Тетяна Лютаєва
Оператор	Анатолій Мукасей
Композитор	Віктор Лебедєв
Кінокомпанія	«Мосфільм» Кіностудия «Жанр»
Тривалість	140 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1991
IMDb	ID 0103218
Попередній	Гардемарини, вперед!
Наступний	Gardes-Marines - 3d

«Віват, гардемарини!» — другий радянський фільм 1991 року з серії фільмів Світлани Дружиніної про російських гардемаринів XVIII століття, першим фільмом якої є міні-серіал «Гардемарини, вперед!». Зйомки проходили взимку 1989—1990 років. Прем'єра відбулася 31 серпня 1991 року. За роль у фільмі Дмитро Харатьян був визнаний Кращим актором 1991 року за результатам опитування журналу «Радянський екран».

1744 рік. Російська імперія. Будучи бездітною, але при цьому бажаючи остаточно закріпити на російському престолі свою — «петровську» лінію династії Романових, імператриця Єлизавета Петрівна вирішує одружити свого привезеного з Прусії племінника Карла Петера Ульріха, названого в Росії «Петром Федоровичем» з якоюсь-небудь знатною, але при цьому бажано не дуже багатою і не дуже свавільною європейською «принцесою».

При цьому сам «Петро Федорович» вже небайдужий до російської придворної красуні Анастасії Ягужинської, проте вона закохана в Олександра Бєлова, який служить в лейб-гвардії імператриці. Імператриця ж пам'ятає участь матері Анастасії — Анни Бестужевої в торішній «розкритій палацовій змові» і тому не надто шанує дівчину. Вона хоче швидше видати Анастасію в шлюб з губернатором далекого Тобольська.

Усамітнившись з Бєловим в мисливському будиночку, Анастасія розповідає йому про все, і Бєлов клянеться, що нікому не віддасть кохану. В цей же час в будиночок навідується розгульна компанія на чолі з нетверезим спадкоємцем російського престолу Петром Федоровичем. Бєлов, замотавши обличчя хусткою, дає жорстку відсіч спадкоємцю, вступає в бій з його супутниками і перемагає. Вони з Анастасією ховаються. Пізніше Петро намагається впізнати Бєлова серед гвардійців тітки-імператриці. Єлизавету інтригує сміливий юнак-гвардієць і його заступництво за Ягужинську, і вона дає Бєлову «секретне доручення державного значення» — таємно привезти в Росію з Прусії ще одних своїх важливих гостей.

Про це дізнається всюдисущий віце-канцлер Бестужев. Він викликає до себе Олексія Корсака — друга Бєлова, який буде складати Олександру компанію в поїздці до Прусії, і доручає стати спостерігачем за Бєловим, погрожуючи в разі відмови Корсаку «засланням на галери» і «Сибіром» — для його дружини і маленького сина за те, що гардемарин Олексій Корсак одружився раніше, ніж дозволяв флотський статут того часу.

Бєлов і Корсак відправляються в дорогу. Анастасія вирушає разом з ними, щоб уникнути примусового шлюбу за відсутності Бєлова. Трійця прибуває до Берліна, де зупиняється у російського посла в Прусії — графа Чернишова. Залишивши тут Анастасію, Олександр і Олексій відправляються за гостями в маленьке містечко Цербст.

У цей час Микита Оленєв в супроводі камердинера Гаврила повертається на зимові канікули в Росію з європейського Геттінгенського університету. Його шлях теж лежить через містечко Цербст. На під'їзді до Цербста він зустрічає юну пруську вершницю з двома супутниками і з першого погляду закохується в чарівну «валькірію». «Валькірія» — німецька принцеса Софія-Августа-Фредеріка, яку всі домашні називають просто Фіке, приїхавши додому, дізнається, що двоє прибулих з Росії привезли їй термінове запрошення в цю північну імперію. Дівчина повинна їхати в Петербург, де її хоче бачити далека родичка — російська імператриця Єлизавета, яка шукає наречену своєму племіннику — теж викликаному з Прусії майбутньому спадкоємцю російського престолу Петру.

У той же вечір в Берліні у французькому посольстві зустрічаються двоє старих друзів: колишній посол Франції в Росії, а нині посол Франції в Прусії — Шетарді і дипломат — шевальє де Брільї. Шетарді повідомляє Брільї, що можлива претендентка на руку майбутнього російського імператора — німецька принцеса Софія-Августа-Фредеріка повинна з дня на день виїхати в Петербург в супроводі матері Йоганни. Де Брільї доручається місія: зачарувати їх і добути який-небудь компромат на Фіке і Йоганну, щоб Франція отримала можливість керувати волею можливої ​​майбутньої дружини російського цесаревича.

З Цербста виїжджає карета герцогині Йоганни і Софії під несправжніми іменами «графинь Рейнбек». Перед цим Бєлова і Корсака замикають в одному з покоїв замку, щоб вони не плуталися під ногами у важливих персон і випадково не збентежили важливу місію важливих дам. Одночасно з Цербста виїжджає карета Микити Оленєва, якому відомо, що вподобана ним «Фіке» їде до Берліна. У лісі дами підбирають «пораненого мандрівника» з Парижа — шевальє Де Брільї, на якого нібито «напали розбійники». Наздогнавший їх Оленєв пропонує свою допомогу. Але пограбування — насправді лише інсценування, з тим щоб Брільї потрапив в карету до «графинь Рейнбек». Тим часом Бєлов і Корсак вириваються з замку в Цербсті і слідують за герцогинею і Фіке.

Після прибуття в Берлін «графині Рейнбек» відправляються на зимовий музичний вечір, який пруський король Фрідріх II влаштовує в своєму літньому палаці Сан-Сусі. Корсак, вбравшись в жіночу сукню, теж їде в Сан-Сусі разом з Анастасією і посольським подружжям Чернишових. У палаці король по черзі конфіденційно наставляє Йоганну і Софію в їхній таємній місії на благо своєї батьківщини — майбутньому шпигунстві в Росії. Корсак підслуховує їх. Також у Йоганни відбувається любовне побачення з Брільї, під час якого він викрадає у герцогині листи короля Фрідріха. Але плани Брільї несподівано руйнуються — поруч з російським послом він бачить свою фатальну любов — Анастасію Ягужинську.

Корсак повертається з палацу і повідомляє, що за Йоганном та Фіке стежить де Брільї. На черговому заїзді друзі вирішують обдурити його: Микита вмовляє «графинь Рейнбек» пересісти в свою карету і відвезти в безпечне місце, а Бєлов і Корсак за допомогою карети герцогині відвернути увагу Брільї. Після зустрічі з Брільї Анастасія вирішує не розлучатися більше з Бєловим і наполягає на тому, щоб він взяв її з собою. У підсумку увагу Брільї відволікають вже троє. Вони заплутують Брільї, його слугу Жака і їх людей на лісовій дорозі. Бєлов, Ягужинська і Корсак ховаються у млині біля річки. Брільї, Жак і їх люди оточують млин, але штурмувати не ризикують. Брільї боїться, що в перестрілці постраждає Анастасія, а також Фіке з матір'ю, які, як він думає, теж тут.

В цей час Йоганна і Фіке знаходяться вже на прикордонному заїжджому дворі, куди їх привіз Микита Оленєв. Вночі він зізнається юній Фіке в любові. Хитра принцеса бере з нього клятву вічної вірності і служіння. Вранці за «графинею Рейнбек» прибуває козачий роз'їзд, щоб доставити їх в Петербург.

У той же самий час біля річки, проникнувши через кільце облоги у млин, Микита з'єднується з Бєловим і Корсаком. Вони готуються до битви. Несподівано Бєлов і Оленєв дізнаються, що Корсак потайки пише звіт про все, що відбувається, Бестужеву. Друзі дорікають Олексію в зраді. Він розповідає про те, як віце-канцлер примусив його шпигувати за Бєловим і Йоганною, але підозри Бестужева були не марні: «графиня Рейнбек» — пруська шпигунка. Тому він завершить свій звіт, і один з них повинен залишитися в живих, щоб доставити його в Петербург. Брільї ж нарешті розуміє, що герцогині у млині немає, і віддає наказ про штурм. У бою Брільї, побачивши, що його слуга цілиться в його кохану, біжить вперед і закриває собою Ягужинську. Жак не встигає зреагувати і стріляє в груди господаря. Між ним і Бєловим зав'язується дуель, в ході якої перший програє, отримуючи сильне поранення шпагою в груди. Приземляючись на коліна, стрілок замертво падає у воду. Ягужинская оплакує вмираючого в неї на руках Брільї…

У Петербурзі імператриця Єлизавета готується до прийому на честь прибулих — герцогині Йоганни Ангальт-Цербстської і її дочки Софії-Августи-Фредеріки. Але всюдисущий Бестужев надає Єлизаветі терміновий звіт про те, які плани насправді виношують високі гості. Єлизавета пред'являє Йоганні і її дочці докази їхньої шпигунської діяльності. Фіке кидається на коліна перед Єлизаветою і зізнається в усьому, але клянеться, що готова служити Росії, стати росіянкою і поміняти свою віру на православну. Єлизавета пом'якшується, наказує не скасовувати свято і народити Фіке як личить нареченій спадкоємця російського престолу. Тим більше, що майбутній наречений сильно нервує і погрожує влаштувати дебош, якщо оглядини скасують або відкладуть на інший час.

На аудієнцію до імператриці і Бестужева, вже призначеного до цього часу канцлером, прибувають Бєлов, Корсак і Оленєв. У палаці на сходах вони зустрічають юну «графиню Рейнбек», але церемонемейстер не дозволяє спробувати закоханому Оленєву обійняти її. І тут друзі нарешті розуміють, що вони супроводжували з Прусії в Росію не просту дочку графині, а майбутню дружину спадкоємця престолу Російської імперії.

• Автори сценарію: Ніна Соротокіна, Юрій Нагібін, Світлана Дружиніна
• Режисер: Світлана Дружиніна
• Оператор: Анатолій Мукасей
• Композитор: Віктор Лебедєв
• Автор текстів пісень: Юрій Ряшенцев
• Постановник трюків і фехтування: Володимир Балон
• Закадровий текст читає: В'ячеслав Тихонов

• Віват, гардемарини! на сайті IMDb (англ.)