Вівчарик амурський — Вікіпедія

Вівчарик амурський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Вівчарикові (Phylloscopidae)
Рід: Вівчарик (Phylloscopus)
Вид: Вівчарик амурський
Phylloscopus plumbeitarsus
(R. Swinhoe, 1861)
Ареал виду     Гніздування     Зимування
Ареал виду     Гніздування     Зимування
Синоніми
Phylloscopus trochiloides plumbeitarsus
Seicercus plumbeitarsus
Посилання
Вікісховище: Phylloscopus plumbeitarsus
Віківиди: Phylloscopus plumbeitarsus
ITIS: 916714
МСОП: 103845702
NCBI: 56441

Вівча́рик амурський[2] (Phylloscopus plumbeitarsus) — вид горобцеподібних птахів родини вівчарикових (Phylloscopidae)[3]. Гніздиться в Північно-Східній Азії, зимує в Південно-Східній Азії. Раніше вважався конспецифічним з зеленим вівчариком і вважався прикладом кільцевого виду, однак за результатами низки молекулярно-генетичних досліджень був визнаний окремим видом.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Амурські вівчарики гніздяться в Східному Сибіру і на Далекому Сході Росії (від Саян до західного і північного узбережжя Охотського моря та до Приморського краю, на півночі Сахаліну), на півночі Монголії та на північному сході Китаю. Взимку вони мігрують до південного Китаю, М'янми, Таїланду, Лаосу, В'єтнаму і Камбоджі, на міграції регулярно трапляються в Кореї і східному Китаї. Бродячі птахи спострігалися в Європі. Амурські вівчарики живуть в тайзі і мішаних лісах, в березових і вільхових лісах в горах, на висоті до 4000 м над рівнем моря та у верболозах і березових гаях в долинах річок. Зимують в субтропічних і тропічних лісах, чагарникових і бамбукових заростях, на висоті до 1300 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими дрібними безхребетними. Сезон розмноження триває з травня до початку серпня. Гніздо кулеподібне, розміщується на землі. В кладці від 5 до 6 яєць.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Phylloscopus plumbeitarsus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 08 липня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 липня 2022.