Вікінт — Вікіпедія

	Вікінт
	ВікінтКнязь Вікінт («Опис Сарматії Європейської», 1578)
	Жмудський князь
	Жмудський князь
1219 — 1253
Народження:	невідомо
Смерть:	1253
Національність:	жмудин
Країна:	Велике князівство Литовське

Вікінт, або Викінт (лит. Vykintas; ? — 1253) — жмудський князь. Противник литовського князя Міндовга.

Біографія

Вперше згадується в 1219 році у Галицько-волинському літописі у зв'язку з договором литовських і жемайтійських князів з Данилом і Васильком Романовичами. В цій угоді сказано:
"В 6723. Б(о)жиим повелением прислаша кнѧзі Литовські к великим кнѧзям Романовѣ Данилові і Василькові, миръ дающе. Бѧхоу же імена Литовськихъ кнѧзей: се старѣшеи Живинбуд · Давъѧтъ · Довспрунк · братъ его Міндовг · брать Довяловъ Вилгайло. а Жемойтійські : кнѧзь Ердивіл · Вікинт. а (з) Роушьковичів: Кинтибут · Вонибут · Бутовит · Вижѣикъ і с(и)н его Вишлій · Китеній · Пликосова. а се (з) Боулевичів: Вишимоут, егоже оуби Миндого тъ и женоу его поѧлъ и братью его побилъ · Едивила · Спроудѣика. А се кнѧзи из Дяволтви: Юдьки · Поукѣикъ · Бикши · Ликиикъ. Сі же всі міръ даша кн(я)зю Данилові і Василькові, і бѣ землѧ покойна." ^[1]

Ймовірно брав участь у переможній битві під Сауле 1236 року проти Ордену меченосців.

В 1248–1251 роках очолив коаліцію проти Великого князя Литовського Міндовга і намагався забрати у нього владу^[2].

В 1251 році Міндовг взяв в облогу замок Вікінта Твиреметь (суч. Тверай), де Міндовг був поранений у стегно.

В результаті подальшого протистояння сюзник Вікінта Товтивіл у 1253 змушений був втекти на Волинь^[3]. Ім'я ж Вікінта з того часу в літописі більше не згадується.

Примітки

↑ У рік 6723 [1215]. У той же час за Божим повелінням прислали князі литовські [послів] до великої княгині Романової, і до Данила, і до Василька, мир даючи. А жемоїтські князі — [це] Єрдивил, Викинт. Галицько-Волинський літопис. Переклад Л.Махновця [Архівовано 16 травня 2013 у Wayback Machine.]
↑ Semaška, Algimantas (2006). Kelionių vadovas po Lietuvą: 1000 lankytinų vietovių norintiems geriau pažinti gimtąjį kraštą (лит.) (вид. 4th ed.). Vilnius: Algimantas. с. 510. ISBN 9986-509-90-4.
↑ Тоді ж Тевтивил прибіг до Данила із Жемоїті і Ятвягів, кажучи: «Миндовг умовив їх серебром многим». Галицько-Волинський літопис. Переклад Л.Махновця [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]

Джерела

Галицько-Волинський літопис. Іпатіївський список [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.]

[1] У рік 6723 [1215]. У той же час за Божим повелінням прислали князі литовські [послів] до великої княгині Романової, і до Данила, і до Василька, мир даючи. А жемоїтські князі — [це] Єрдивил, Викинт. Галицько-Волинський літопис. Переклад Л.Махновця [Архівовано 16 травня 2013 у Wayback Machine.]

[2] Semaška, Algimantas (2006). Kelionių vadovas po Lietuvą: 1000 lankytinų vietovių norintiems geriau pažinti gimtąjį kraštą (лит.) (вид. 4th ed.). Vilnius: Algimantas. с. 510. ISBN 9986-509-90-4.

[3] Тоді ж Тевтивил прибіг до Данила із Жемоїті і Ятвягів, кажучи: «Миндовг умовив їх серебром многим». Галицько-Волинський літопис. Переклад Л.Махновця [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]