Вікіпедія:Тенденційні редагування — Вікіпедія

Це пояснювальний додаток до Вікіпедія:Деструктивна поведінка. Цей додаток не затверджений спільнотою, ставтеся до його вмісту розважливо. Призначення цієї сторінки — надати додаткову інформацію про концепції, описані на сторінках, додатком до яких вона є. Цей додаток не належить до правил чи настанов Вікіпедії, оскільки спільнота не робила скрупульозної оцінки його вмісту.

Скорочення ВП:ТР ВП:ТЕНД ВП:ТЕНДЕНЦІЙНІСТЬ

Тенденційні редагування — це манера редагування, яка в цілому спрямована на відстоювання певної точки зору, є упередженою чи має явний ухил на користь або проти певної точки зору. Вона не задовольняє вимог правила про нейтральну точку зору, і при цьому така ненейтральність проявляється на більш загальному рівні, аніж просто якийсь окремий, недостатньо обміркований коментар. У Вікіпедії цей термін має також конотацію повторюваних спроб вставити чи вилучити певний вміст, або поведінки, яка перешкоджає конструктивному веденню обговорень та належним процедурам розв'язання суперечок між редакторами.

Ця стаття розповідає про те, як розпізнавати тенденційні редагування, як їх уникати, і як самим не ставати звинуваченими в необ'єктивності.

До правил і настанов, що стосуються теми тенденційних редагувань, належать сторінки про:

• редагування контенту — нейтральна точка зору, консенсус
• поширені приклади тенденційної поведінки — війни редагувань, деструктивна поведінка, чим не є Вікіпедія, ігри з правилами / зловживання процедурами, доведення до абсурду, «вибачте, але я вас не чую»
• наміри редакторів — перебування тут не для творення енциклопедії.

Тенденційні редагування — це редагування, що віддзеркалюють упередження редактора, або очевидно підтримують якусь конкретну точку зору, що суперечить принципу нейтральності. Так само, як бувають статті, які мають більшу вірогідність ненейтрального викладу інформації, бувають і редактори, схильні бути ненейтральними в своїх редагуваннях, особливо в певних цікавих їм тематиках. Тенденційні редагування — це те, що роблять такі редактори. І в той час, як окреме ненейтральне редагування навряд чи становитиме якусь значну проблему, патерн таких редагувань з ознаками упередженості, вже матиме більше шансів стати значною проблемою, а систематичне здійснення упереджених редагувань однієї статті чи групи статей створить справді дуже негарну ситуацію. Останній різновид поведінки загалом характеризують як «пов-пушинг» (від англ. POV-pushing), або «проштовхування власної точки зору», що нерідко стає причиною блокувань. Зазвичай така поведінка є ознакою особистої, принципової позиції щодо певного питання, але така непоступливість є несумісною з правилами про консенсус та нейтральну точку зору, а тому є неприйнятною у Вікіпедії.

Редакторів, які вдаються до такої поведінки, загалом можна поділити на дві категорії: 1) тих, хто зрештою усвідомлює, яку проблему створюють їхні редагування, визнають власні упередження і починають продуктивно співпрацювати з іншими редакторами з протилежними поглядами з метою творення й покращення енциклопедії, і 2) всі решта. Решта таких редакторів згодом або виявляються безстроково заблокованими, або, якщо їхній внесок деінде є цілком конструктивним, а упередженість проявляється лише в певній сфері, отримують якесь персональне обмеження або часткове блокування доступу до певних сторінок, тем, чи просторів назв.

Важливо усвідомлювати, що упередження має кожен. Дуже мало людей редагують ті теми, які їх зовсім не цікавлять. Самі по собі упередження редакторів не є проблемою; проблемою вони стають, коли потрапляють до статей Вікіпедії. Проблеми виникають також тоді, коли редактори оцінюють власну упереджену точку зору як нейтральну, і особливо тоді, коли вони вважають, що будь-яка незгода з їхніми редагуваннями заснована на упередженні інших до їхньої власної точки зору. Позиція «той, хто не за мене, той проти мене» суперечить настанові припускати добрі наміри: завжди допускайте ймовірність помилки зі свого боку, і пам'ятайте, що приписувати якісь мотиви колегам-редакторам — нетактовно.

Пам'ятайте: Вікіпедія — не блогосфера. Статті, зокрема — їхні назви, повинні задовольняти вимоги нейтральної точки зору та перевірності. Вміст статей має базуватися на надійних джерелах інформації, і таким чином також бути перевірним; вміст статей не повинен містити власних точок зору чи власних теорій редакторів.

Ось деякі підказки, які допоможуть вам визначити, чи стали ви самі, або хтось інший, проблемним редактором/редакторкою:

Вас блокували двічі або й більше разів за війну редагувань; ви сперечаєтесь про те, скасували ви якесь редагування чотири рази, чи, все-таки, тричі, а також про те, чи є правило трьох відкотів, власне, правилом, чи лише практикою, і чи є воно застосовним до ваших скасувань.

Правило трьох відкотів існує для запобігання війнам редагувань. Розмірковування над буквою правила і доречністю його застосування є непродуктивним і, найімовірніше, означає, що ви не осягнули його суті: війна редагувань — це завжди погано, і навіть одне скасування може бути деструктивним.

Навіть повільна, малопомітна війна редагувань, така як одне скасування на день, яке формально не порушує правило трьох відкотів, все одно є війною редагувань. Якщо ваші редагування відкидають чи скасовують, вам слід винести це питання на сторінку обговорення, не забуваючи про необхідність наведення джерел інформації, а якщо цей спосіб розв'язання диспуту зазнає невдачі — слід вдатися до інших методів вироблення консенсусу (таких як започаткування ширшого обговорення десь у Кнайпі) чи розв'язання конфліктів.

Одразу ж після виходу з блокування ви заходите в статтю та повертаєте своє скасоване редагування. Спірне твердження не перестане бути спірним, якщо його часто повторювати. У Usenet та на вебфорумах ви можете домогтися свого, просто повторюючи одне й те ж саме доти, доки всім не стане байдуже чи просто набридне з вами сперечатись; у Вікіпедії ж така поведінка є неприйнятною.

Різновидом повернення до одного й того ж редагування є повернення до тієї ж сторінки обговорення з метою повторення одних і тих же аргументів. Вийшовши з блокування та повернувшись на сторінку обговорення статті, редагування якої було причиною накладених на вас санкцій, не повторюйте тих аргументів, які призвели до вашого блокування. Натомість спробуйте підшукати інші аргументи, інше обґрунтування з точки зору правил Вікіпедії, а також кращі джерела інформації.

Також варто розглянути можливість компромісу щодо питання, через яке виникла суперечка — можливо, вам вдасться запропонувати таку ідею, яка матиме більше шансів здобути консенсус. Наприклад, якщо ваше додавання до статті умовної фрази «Чимало критиків вважають фільм XYZ найгіршим фільмом цього жанру» не здобуло консенсусу, а навіть навпаки — привело до деструктивної поведінки з вашого боку, за що ви отримали блокування, то, можливо, ви захочете запропонувати більш виважений варіант: «У той час, як фільм XYZ отримав схвальні відгуки від багатьох критиків, Сью Сміт із New York Times назвала його „найбіднішим прикладом фільму цього жанру за 2015 рік“.» Натомість повторення одних і тих же аргументів, які ви вже висловлювали перед своїм блокуванням, можуть розцінити як деструктивну поведінку.

Ви знову й знову скасовуєте «вандалізм» інших користувачів.

Суперечки навколо вмісту статей — це не вандалізм. Вікіпедія дуже обережно визначає, що саме є вандалізмом, аби виключити з цього визначення редагування, зроблені з добрими намірами. Звинувачувати інших редакторів у вандалізмі — неввічливо, якщо тільки не йдеться про справжній вандалізм, тобто — цілеспрямовану спробу завдати шкоди енциклопедії, а не про просту розбіжність у поглядах. Існують різні способи розв'язання конфліктів, і не існує якогось дедлайну, до якого треба було б встигнути розв'язати такий конфлікт; колесо вікісправедливості обертається іноді нестерпно повільно, зате певно.

Ви помічаєте, що ніхто не припускає добрі наміри, незалежно від того, наскільки часто ви про це нагадуєте.

Попередження інших про необхідність припускати добрі наміри слід робити обережно, адже звинувачення користувачів у тому, що вони не припускають добрі наміри, в деяких ситуаціях можуть бути потрактовані як неетичні, а якщо при цьому ви самі сприймаєтесь як людина, яка не припускає добрі наміри в інших, то інші користувачі можуть через це вважати, що ви поводитесь як дурисвіт.

Ви часто звинувачуєте чи підозрюєте інших редакторів у «приховуванні інформації», «цензуруванні», «запереченні фактів».

Це — першочергова ознака того, що ви не припускаєте добрі наміри. Ніколи не приписуйте зловмисні наміри тим редагуванням чи діям, які можна адекватно пояснити простою розбіжністю в поглядах. А у випадку біографій живих осіб, життєво важливо, в разі помилки, завжди помилятись у бік обережності. Якщо інформація, яку ви хочете додати, є очевидно доречною та важливою для теми, наведення декількох посилань на надійні джерела, які підтверджують правдивість та значущість доданого твердження, мало б бути тривіальним завданням. У разі виникнення конфлікту — спершу наведіть ці докази на сторінці обговорення.

Ви розпочинаєте дискусії про надійність тих джерел, які, загалом, відповідають критеріям надійних джерел.

Немає нічого поганого в тому, щоб обговорювати надійність джерел, але лише до певної межі. І ця межа полягає в тому, наскільки далеко можна обґрунтовано заходити у спробах дискредитувати валідність тих джерел, які більшістю інших дописувачів сприймаються як надійні, особливо якщо сумніву таким чином піддається одразу декілька джерел. Це може проявитися у формі суперечки щодо обсягу чи валідності інформації, наведеної в таких джерелах. Небезпека тут полягає в тому, що оцінка надійності джерел може відбуватися з оглядом на те, наскільки вони підтримують бажану для редактора точку зору, тобто така оцінка може бути упередженою.

Ви вимагаєте від інших редакторів, щоб вони шукали джерела для підтвердження доданого вами тексту, або ж ви спонукаєте їх знайти джерело, яке б спростовувало ваше безджерельне твердження.

Правило Вікіпедії висловлюється цілком чітко й однозначно щодо такої ситуації: пошук доказів (джерел на підтвердження доданої інформації) є обов'язком саме того, хто додає у статтю цю інформацію. Це особливо важливо в статтях, де йдеться про біографії живих людей, звідки спірні чи негативні матеріали без джерел чи з неякісними джерелами необхідно негайно вилучати, при чому як зі статті, так і зі сторінки обговорення, а в разі їх наявності на інших пов'язаних сторінках — то й із тих сторінок теж.

Ваші посилання на джерела підтверджують деякі факти, які ви додаєте до статті, але не містять однозначних підтверджень вашої інтерпретації цих фактів, чи висновків, які ви робите з наявної інформації.

Правило, яке забороняє оригінальні дослідження, містить чітку заборону також і впровадження нових, ніде не опублікованих ідей, у тому числі й тих, що виникли внаслідок аналізу інших джерел. Простим прикладом такого аналізу є умовний випадок, коли редактор бере підтверджений джерелом факт A, і підтверджений джерелом факт B, і на основі цих двох фактів робить власний, новий та ніде не опублікований висновок C.

Ви повторюєте один і той же аргумент знову й знову, але вам не вдається таким чином переконати людей у вашій правоті.

Якщо ваші аргументи відхиляють, знайдіть кращі аргументи, а не просто повторюйте одні й ті ж знову й знову. І, що найважливіше, уважно розгляньте власні аргументи у світлі того, що на них вже відповіли інші. Це правда, що людей можна переконати лише тоді, коли вони захочуть бути переконаними, незалежно від того, наскільки вагомі ваші аргументи, але цей факт не слід розглядати як підтвердження того, що ваші аргументи безумовно є правильними. Вам слід бути готовими визнати свою помилку. Уважно й прискіпливо розгляньте свій аргумент із такою відособленістю й об'єктивністю, яких ви тільки зможете досягти, і спробуйте побачити, чи справді він у чомусь є проблематичним. Якщо з ним усе гаразд, то ситуацію краще залишити такою, якою вона є й покинути це питання: інші користувачі не поділяють вашої точки зору, і ви не можете їх змусити до цього. Якщо ж якась проблема у вашій аргументації таки є, то вам слід або підібрати кращі аргументи, або скоригувати власні погляди на ситуацію, або зробити і те, й інше.

Ви вилучаєте підтверджені джерелами твердження, які додають інші редактори, і мотивуєте ці вилучення тим, що ті редактори попередньо не обговорили додавання додавання такого матеріалу на сторінці обговорення статті.

У Вікіпедії немає такого правила, згідно з яким хтось повинен би був отримувати ваш дозвіл, перш ніж додавати підтверджену джерелами інформацію до статті. Якби таке правило існувало, то воно явно суперечило б настанові Вікіпедія:Будьте рішучими. Арбітражний комітет англійської Вікіпедії колись ствердив, що вилучення доречних, підтверджених надійними джерелами та написаних у нейтральному стилі тверджень є різновидом деструктивної поведінки.^[1] І не існує таких підстав, які дозволяли б нехтувати цією тезою в українській ВІкіпедії: замість вилучення підтверджених джерелами матеріалів, слід піддавати сумніву матеріал без джерел. І замість вилучення доречних, підтверджених джерелами тверджень, слід вилучати твердження, які не мають стосунку до теми.

Ви ігноруєте чи відмовляєтесь відповідати на запитання редакторів, поставлені з очевидно добрими намірами.

Ніхто не зобов'язаний виконувати «домашнє завдання» замість іншого редактора, але прості, уточнювальні запитання ігнорувати не слід (наприклад, «Ви кажете, що цитату, яку ви хочете додати до статті, взято з цього файлу pdf на 300 сторінок, але мені не вдалося її там відшукати. Підкажіть, будь ласка, на якій сторінці її шукати?»). Відсутність реакції на такі прості запити можуть потрактувати як ознаку злих намірів, спрямованих на те, аби розсердити чи просто даремно потратити час інших редакторів.

Ви нехтуєте належним оформленням власних реплік на сторінках обговорень.

Хоча це й виглядає як нерелевантна проблема, пов'язана лише зі стилем, однак тенденційні редактори нерідко нехтують належним оформленням власних реплік, зокрема — ігнорують необхідність відступів. Оформлення обговорень у вигляді гілок (за допомогою відступів перед вашими відповідями на коментарі інших дописувачів) не є прямо-таки обов'язковим, але дуже бажаним, оскільки обговорення, оформлені таким чином, легше читати. Якщо хтось не дбає про оформлення власних реплік, це можуть потрактувати в кращому випадку як ознаку недосвідченості у Вікіпедії, в гіршому — неуважності, чи навіть зарозумілості, оскільки замість того, щоб «ставати в чергу» разом з усіма репліками інших дописувачів, ви починаєте свої репліки щоразу з нового рядка.

Особлива проблема виникає, коли редактори надають неналежної ваги окремому аспекту певної теми. Наприклад, вам може бути відомо про певний резонанс, викликаний поведінкою якогось політика в стосунку до суперечки навколо права власності на якийсь об'єкт (територію, підприємство тощо). Цей диспут може становити для вас значний інтерес, тож вам, ймовірно, захочеться задокументувати роль у ньому того політика. Тож із цією метою ви створите статтю про того політика, в якій опишете всі подробиці згаданої суперечки, але майже не наведете будь-яких інших даних про особу. Такий підхід до написання статей є неприйнятним, оскільки надає надмірної ваги суперечці. Якщо про такого політика вже є стаття, ви, ймовірно, захочете додати інформацію про той диспут вже до неї. Однак, навіть якщо участь того політика у згаданому диспуті підтверджується надійними джерелами, інші редактори все одно можуть скасувати додавання цієї інформації на тій підставі, що вона надає надмірної ваги незначному аспекту особистого життя особи.

Так само і якщо якийсь окремий автор стверджує, що певна країна є державою-спонсором тероризму, то додавання такої країни до статті про державну підтримку тероризму^[en] було б наданням надмірної ваги точці зору того окремого автора. Дуже важливо наводити будь-які матеріали критичного характеру у відповідному контексті, а також впевнюватись, що викладена в статті точка зору є збалансованою. Збалансована точка зору не мусить бути позитивною чи схвальною — наша стаття про Адольфа Гітлера не зображує його як чутливу і збиту з пантелику людину, яка любила свою матір, — але повинна віддзеркалювати баланс точок зору, викладених у різних авторитетних джерелах інформації.

Деякі редактори можуть помічати, що незалежні погляди на ситуацію, висловлені в рамках залучення третьої сторони чи запиту на третю сторону, є завжди упередженими до джерел, які ті редактори наводять, до формулювань, які вони використовують, чи й просто до їхньої точки зору. Метою ознайомлення з незалежними поглядами є розв'язання конфлікту між редакторами за посередництвом якоїсь сторонньої, не залученої в конфлікт особи. Це не означає, що нейтральна сторона обов'язково має всіх ощасливити, стати на чийсь бік у суперечці, чи, тим більше, обрати сторону саме тієї особи, яка повідомила про наявність конфлікту (попри те, що інші редактори з цим незгодні). Якщо ви все ніяк не можете добитися свого, незалежно від того, як багато сторонніх осіб намагаються допомогти з розв'язанням конфлікту, це дозволяє припустити, що ваші цілі можуть не збігатися з цілями і завданнями Вікіпедії, її правилами і настановами, чи просто точкою зору її спільноти.

Деякі редактори цілком рутинно повідомляють іншим редакторам, з якими в них виникла незгода, «триматися подалі від моєї сторінки обговорення». Редактори, які таке практикують, нерідко мають довгий список користувачів, яким вони «заборонили» редагувати свою сторінку обговорення. Сторінки обговорення — це фундаментальний засіб спілкування і взаємодії редакторів. За винятком окремих та цілком очевидних випадків цькування, такі «заборони» є надзвичайно прорблематичними, а також свідчать про те, що редактори, які таке практикують, мають серйозні проблеми із взаємодією з іншими користувачами.

Більшість редакторів час від часу розмірковують над тим, чому вони інвестують так багато крові, поту й сліз у Вікіпедію, і абсолютно всі редактори рано чи пізно припиняють редагувати Вікіпедію — з тієї, чи іншої причини. Однак на противагу тим випадкам, коли редактори дійсно покидають Вікіпедію, дехто робить гучні сцени, оголошуючи свій намір покинути проєкт. Такі редактори пишуть «прощальні» повідомлення з виразами власного обурення, а дехто — навіть маніфести, після чого можуть справді покинути Вікіпедію, але рідко надовго (якщо взагалі покидають). Цей різновид деструктивної поведінки вимагає від інших редакторів значних зусиль для контролю власних емоцій.

Вікіпедія — популярний сайт, а її статті часто займають високі місця в рейтингах пошукових запитів. Зважаючи на це, ви можете вирішити, що це — чудове місце, щоб нарешті відділити зерно від полови і виправити якусь велику несправедливість, однак насправді це не так. Ми можемо документувати виправлення великої несправедливості, але не можемо, власне, очолити цей процес, оскільки ми повідомляємо лише те, що відомо з надійних і вторинних джерел інформації, при цьому надаючи належної ваги збалансованості поданих у статтях точок зору: навіть якщо ви вважаєте, що щось є безумовно істинним, воно має стати також перевірним, перш ніж ви це зможете додати до статті. Тому, якщо ви хочете:

• викрити популярного співака як особу, яка розбещує дітей; або
• реабілітувати засуджену за вбивство особу, в невинуватості якої ви не сумніваєтесь; або
• пояснити (те, що ви сприймаєте за) істинність чи реальність поточної або історичної політичної, релігійної чи моральної проблеми; або
• поширити інформацію про якусь теорію/гіпотезу/вірування/рослину, яка лікує від усіх хвороб, і якою наукова спільнота незаслужено нехтує чи навіть приховує інформацію про неї,

у Вікіпедії, то вам доведеться дочекатися, поки така інформація спершу потрапить у мейнстримні медіа чи її опублікують в авторитетних книгах або інших виданнях. Вікіпедія не призначена для публікації оригінальних міркувань чи оригінальних досліджень. Вікіпедія не веде, вона слідує. Залиште це надійним джерелам — виявляти нові зв'язки та робити заяви. Наше завдання — лише знайти нейтральні способи їх представити.

Якщо ви вбачаєте свою місію в захисті вмісту статей від надмірного впливу точки зору редакторів із лівими чи іншими подібними політичними поглядами, яким байдужі правила Вікіпедії, то ви маєте таку ж упереджену точку зору, як і вони. Якщо ви вбачаєте свою місію в захисті вмісту статей від надмірного впливу точки зору редакторів із правими чи іншими подібними політичними поглядами, яким байдужі правила Вікіпедії, то ви маєте таку ж упереджену точку зору, як і вони. Якщо ж ви вбачаєте свою місію в захисті вмісту статей від кожного, кому байдужі правила Вікіпедії, то ви — хороший редактор/редакторка.

Цей розділ не слід трактувати як виправдання тих, хто намагається проштовхувати маргінальні точки зору. Він, радше, ставить запитання: наскільки часто ви робите редагування, що суперечать вашим власним упередженням?

Якщо ви ставитесь до редагування як до постійного перебування в ситуації, де ви та деякі інші редактори — це «свої», тоді як інші редактори — це «поганці», а вашою місією є систематично боротися з редакторами, які належать до «поганців», і кожна ситуація у ваших очах виглядає як «ми-проти-них», то, можливо, ви не є настільки «своїми», як ви самі про себе думаєте. Так, справді, бувають редактори, які є просто деструктивними, тоді як інші є цінними дописувачами; і цілком доречним є вважати певних редакторів своїми вікідрузями, але коли виникає суперечка навколо якогось контенту, ніхто не повинен розглядати себе в ній як частину певної команди. Бо існує тенденція, коли ті, хто міркує таким чином, змушують кожне своє редагування, кожен коментар на сторінці обговорення виглядати так, наче йдеться про щось особисте. Коментуйте контент, а не дописувачів. Сприймати власну роль як таку, що полягає в необхідності з'являтися в кожному обговоренні, аби підтримати свого друга і вказати на те, що насправді це його опонент є проблемою, при цьому навіть не цікавлячись тим, що, власне, обговорюється, просто перешкоджає продуктивному редагуванню. Нерідко найкращий спосіб досягти прогресу в суперечці щодо контенту — це розглянути його з позицій обох сторін диспуту, і спробувати знайти рішення, яке б використовувало ідеї обох цих сторін.

Перш за все, незалежно від того, наскільки значними, на вашу думку, є вади ваших опонентів, зробіть паузу й довго, зосереджено й відсторонено поміркуйте над своєю власною поведінкою. Критикуйте її у своїй уяві з таким же запалом, з яким ви критикуєте поведінку своїх опонентів. Хіба немає принаймні крихти правди в тому, що вони про вас кажуть? Чи не могла ваша поведінка бути більш цивілізованою у певній релевантній ситуації? Чи наводили ви для підкріплення власних редагувань посилання на вторинні джерела справді високої якості? Чи не намагаєтесь ви надати надмірної ваги певній точці зору чи проблемі? На додачу до всіх цих питань, непогано час від часу таким чином розмірковувати над усією своєю поведінкою, — навіть якщо ви зараз не є учасником/учасницею будь-якого конфлікту, аби будь-які подібні конфлікти взагалі не виникали, або, принаймні, виникали не з вашої вини.

Вікіпедія — це енциклопедія — третинне джерело інформації. Якщо те, що ви хочете написати, можна верифікувати в принципі, тоді мало б бути можливо знайти принаймні одне авторитетне й гідне довіри джерело, яке стверджує практично те ж саме майже тими ж словами. При цьому, узагальнювати аргументи з різних джерел — цілком прийнятно, однак неприйнятно подавати власну думку щодо цих аргументів, чи інтерпретувати їх. Якщо інформація про щось наявна лише в одному джерелі, то додавання цієї інформації до статті можуть потрактувати як надання надмірної ваги окремій точці зору, але якщо є консенсус із іншими редакторами, то таку точку зору можна подати, чітко зазначивши, кому вона належить (наприклад, «на думку такого-то», «за словами такої-то», «за даними такої-то організації» тощо).

Гарним способом дізнатись, що саме люди вважають проблематичним у ваших редагуваннях, є просто запитати про це у приязний та непровокативний спосіб. Якщо ваше редагування скасовують, спробуйте сформулювати своє запитання приблизно за таким зразком:

Згідно з {посилання на джерело}, правдивим є таке твердження: {твердження з джерела}. Ви оскаржили додавання цього твердження до статті. Як, на вашу думку, це твердження можна перефразувати й використати в статті?

Згодом може виявитися, що проблема полягала просто в неоднозначності формулювання, яке легко виправити, або ж додане твердження таки є контроверсійним, і вам доведеться вести тривалі дискусії та співпрацювати з іншими редакторами в пошуках компромісного формулювання. Для досягнення цього вам знадобиться багато терпіння і тривала цивілізована дискусія на сторінці обговорення. Зате після завершення такого обговорення й визначення найкращого, консенсусного формулювання, такий текст захищатимуть усі сторони, і значно нижчою стане ймовірність викривлення його суті в майбутньому.

Якщо ви відчуваєте, що перебуваєте «на межі», перетнувши яку ваші редагування певної статті набудуть тенденційного характеру, то нерідко найкращим рішенням у такій ситуації буде зробити паузу. Не редагуйте та навіть не заглядайте в таку статтю протягом однієї доби, чи навіть цілого тижня. Вона все ще буде там, коли ви повернетесь. Зрештою, є ще 1 351 968 статей, які можна редагувати, і незліченна кількість статей, які треба створити. Відступивши на деякий час від проблемної статті, навколо якої виникла суперечка, ви зможете побачити речі в новому світлі, коли повернетесь до неї.

Звинувачення в тенденційності редагувань можуть бути провокативними, а отже, такі звинувачення можуть не приносити жодної користі в диспутах. Навпаки, в деяких ситуаціях таке звинувачення можуть розцінити як персональний випад, якщо припущення про тенденційність редагувань робиться без явних ознак того, що такі редагування відповідають окресленим на поточній сторінці критеріям, тоді як систематичні необґрунтовані звинувачення взагалі можуть потрактувати як переслідування. Тож замість висловлення підозри в тенденційності редагувань іноді розумніше просто вказати на те, що якісь конкретні редагування суперечать якимсь правилам Вікіпедії, на кшталт ВП:ОД, ВП:АД, ВП:НТЗ та ВП:3В.

• Вікіпедія:Правила блокувань
• Вікіпедія:Деструктивна поведінка
• Вікіпедія:Війна редагувань
• Вікіпедія:Перебування тут не для творення енциклопедії
• Вікіпедія:Чим не є Вікіпедія