Віленський повіт — Вікіпедія
Віленський повіт | ||||
Герб повіту | ||||
Губернія | Віленська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Вільнюс|Вільна | |||
Створений | 1795 | |||
Площа | 503 786 (5503.9 км²) (1886) | |||
Населення | 363 313 осіб (1897) | |||
Густота | 66 осіб / км² | |||
Найбільші міста | Радошковичі | |||
Попередники | Річ Посполита | |||
Наступники | Польська республіка (1918—1939) |
Віленський повіт (біл. Віленскі павет, лит. Vilniaus apskritis, пол. Powiat wileński) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського, а потім у складі Російської імперії Віленської губернії. Адміністративний центр — місто Вільна.
- Утворений у 1795 році у складі Віленської губернії на території, що відійшла до складу Російської імперії після третього поділу Речі Посполитої.
- З 1797 року — у складі Литовської губернії.
- З 1801 року — у складі відновленної Віленської губернії (до 1840 року носила назву Литовсько-Віленської).
- 1920 року відійшов до складу Литви, але був окупований військами Польщі.
За даними перепису 1897 року в повіті проживало 363,3 тис. мешканців.
У тому числі білоруси — 25,8%; євреї — 21,3%; литовці — 20,9%; поляки — 20,1%; росіяни — 10,4%. У повітовому місті Вільна проживало 154 532 мешканців[1].
Станом на 1886 рік налічував 140 сільських громад, 2426 поселення у 19 волостях. Населення — 61407 особа (30738 чоловічої статі та 30565 — жіночої), 14 390 дворових господарств[2].
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 203400 | ? |
Приватної власності | 155181 | 76793 |
Казенної власності | 40989 | 1036 |
Іншої власності | 4155 | 2142 |
Загалом | 503786 | 210526 |
Волосний поділ станом на 1886 рік:
№ | Назва | Центр | Населення | Кількість дворів | Площа, десятин | Площа орної землі, десятин | Кількість поселень (сільських громад) |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Бистрицька | ? | 6161 | 774 | 18929 | 9764 | 133 (5) |
2 | Ворнянська | ? | 13377 | 1643 | 53821 | 21877 | 141 (12) |
3 | Гедройцька | ? | 6941 | 1076 | 31905 | 15921 | 180 (9) |
4 | Гельванська | ? | 9010 | 894 | 26012 | 9113 | 107 (7) |
5 | Гуранська | ? | 844 | 22 | 458 | 287 | 5 (3) |
6 | Іллінська | ? | 8308 | 1104 | 23770 | 13836 | 114 (11) |
7 | Маляцька | ? | 13086 | 1176 | 31190 | 13493 | 259 (9) |
8 | Мейшагольська | ? | 6791 | 931 | 26157 | 12378 | 194 (9) |
9 | Міцкуньська | ? | 7840 | 570 | 17263 | 7773 | 120 (5) |
10 | Мусинкська | ? | 7783 | 750 | 16987 | 9060 | 112 (9) |
11 | Неменчинська | ? | 9347 | 552 | 33331 | 12199 | 137 (4) |
12 | Підберезська | ? | 7079 | 562 | 17911 | 8680 | 126 (4) |
13 | Рудоминська | ? | 8184 | 426 | 23661 | 11355 | 86 (7) |
14 | Рукойнська | ? | 5010 | 505 | 17514 | 7074 | 72 (7) |
15 | Решанська | ? | 10108 | 864 | 29637 | 17367 | 174 (10) |
16 | Солечницька | ? | 7496 | 365 | 29092 | 9379 | 65 (11) |
17 | Ширвінтська | ? | 12756 | 1119 | 35333 | 12942 | 100 (11) |
18 | Шумська | ? | 4789 | 1119 | 16149 | 7533 | 100 (11) |
19 | Яниська | ? | 7322 | 573 | 63781 (?) | 8491 | 134 (7) |
Станом на 1913 рік у повіті було 18 волостей[3].
- ↑ Демоскоп Weekly - Додаток. Довідник статистичних показників (рос.). Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 9 серпня 2011.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
- ↑ рос. дореф. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. Кіевъ. Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
Це незавершена стаття про Велике князівство Литовське. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Литви. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Литви. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |