Віленський повіт — Вікіпедія

Віленський повіт
Герб повіту
Губернія Віленська губернія
Центр Вільнюс|Вільна
Створений 1795
Площа 503 786 (5503.9 км²) (1886)
Населення 363 313 осіб (1897)
Густота 66 осіб / км²
Найбільші міста Радошковичі
Попередники Річ Посполита
Наступники Польська республіка (1918—1939)

Віленський повіт (біл. Віленскі павет, лит. Vilniaus apskritis, пол. Powiat wileński) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського, а потім у складі Російської імперії Віленської губернії. Адміністративний центр — місто Вільна.

Підпорядкування

[ред. | ред. код]

Географія

[ред. | ред. код]

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 1897 року в повіті проживало 363,3 тис. мешканців.

У тому числі білоруси — 25,8%; євреї — 21,3%; литовці — 20,9%; поляки — 20,1%; росіяни  — 10,4%. У повітовому місті Вільна проживало 154 532 мешканців[1].

Склад

[ред. | ред. код]

Станом на 1886 рік налічував 140 сільських громад, 2426 поселення у 19 волостях. Населення — 61407 особа (30738 чоловічої статі та 30565 — жіночої), 14 390 дворових господарств[2].

Земля повіту
Площа, десятин У тому числі орної, десятин
Сільських громад 203400 ?
Приватної власності 155181 76793
Казенної власності 40989 1036
Іншої власності 4155 2142
Загалом 503786 210526

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Волосний поділ станом на 1886 рік:

Назва Центр Населення Кількість дворів Площа, десятин Площа орної
землі, десятин
Кількість поселень (сільських громад)
1 Бистрицька ? 6161 774 18929 9764 133 (5)
2 Ворнянська ? 13377 1643 53821 21877 141 (12)
3 Гедройцька ? 6941 1076 31905 15921 180 (9)
4 Гельванська ? 9010 894 26012 9113 107 (7)
5 Гуранська ? 844 22 458 287 5 (3)
6 Іллінська ? 8308 1104 23770 13836 114 (11)
7 Маляцька ? 13086 1176 31190 13493 259 (9)
8 Мейшагольська ? 6791 931 26157 12378 194 (9)
9 Міцкуньська ? 7840 570 17263 7773 120 (5)
10 Мусинкська ? 7783 750 16987 9060 112 (9)
11 Неменчинська ? 9347 552 33331 12199 137 (4)
12 Підберезська ? 7079 562 17911 8680 126 (4)
13 Рудоминська ? 8184 426 23661 11355 86 (7)
14 Рукойнська ? 5010 505 17514 7074 72 (7)
15 Решанська ? 10108 864 29637 17367 174 (10)
16 Солечницька ? 7496 365 29092 9379 65 (11)
17 Ширвінтська ? 12756 1119 35333 12942 100 (11)
18 Шумська ? 4789 1119 16149 7533 100 (11)
19 Яниська ? 7322 573 63781 (?) 8491 134 (7)

Станом на 1913 рік у повіті було 18 волостей[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Демоскоп Weekly - Додаток. Довідник статистичних показників (рос.). Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 9 серпня 2011.
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
  3. рос. дореф. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. Кіевъ. Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
  • рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.