French
DeutschВіллі Блен — Вікіпедія
Віллі Блен  | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Громадянство |  Франція |
| Народження | 24 квітня 1978 (46 років) Ле-Тампон |
| Вагова категорія | перша напівсередня |
| Зріст | 174 |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 16 листопада 2004 |
| Останній бій | 17 грудня 2016 |
| Боїв | 27 |
| Перемог | 25 |
| Перемог нокаутом | 4 |
| Поразок | 2 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник Франція | |||
| Бокс | |||
| Чемпіонати світу | |||
| Срібло | Х'юстон 1999 | до 63,5 кг | |
| Бронза | Белфаст 2001 | до 63,5 кг | |
| Золото | Бангкок 2003 | до 64 кг | |
| Чемпіонати Європи | |||
| Бронза | Тампере 2000 | до 63,5 кг | |
| Срібло | Перм 2002 | до 63,5 кг | |
| Бронза | Пула 2004 | до 64 кг | |
Віллі Блен (фр. Willy Blain; нар. 24 квітня 1978, Ле-Тампон) — французький професійний боксер, чемпіон світу серед любителів (2003), призер чемпіонатів світу і Європи, учасник Олімпійських ігор.
Віллі Блен брав участь у багатьох міжнародних турнірах.1998 року на чемпіонаті Європи Блен в категорії до 60 кг програв в першому бою Тиграну Узляну (Греція) — 3-6.
1999 року Блен на чемпіонаті світу в категорії до 63,5 кг зайняв друге місце. Він здобув три перемоги, а в фіналі програв Мухаммадкадиру Абдуллаєву (Узбекистан) — 6-11.
2000 року на чемпіонаті Європи отримав бронзову нагороду, програвши в півфіналі Димитру Щилянову (Болгарія) — 5-6.
На Олімпійських іграх 2000 Блен провів лише один бій, програвши Діогенесу Луні (Куба) — 14-25.
На чемпіонаті світу 2001 Блен задовольнився бронзовою медаллю, програвши в півфіналі Димитру Щилянову — 27-33.
На чемпіонаті Європи 2002 Блен дійшов до фіналу, але вкотре програв Димитру Щилянову — 11-18.
На чемпіонаті світу 2003 Блен у чвертьфіналі взяв реванш за поразку на Олімпіаді 2000 у Діогенеса Луна — 47-29, у півфіналі переміг Тофіка Ахмедова (Азербайджан) — 25-13, у фіналі переміг Олександра Малетіна (Росія) — 32-13 і став чемпіоном.
На чемпіонаті Європи 2004 Блен дійшов до півфіналу, в якому несподівано поступився дебютанту збірної України Ігорю Пащуку — 35-37, зайнявши третє місце.
На Олімпійських іграх 2004 Блен після перемог над Мохамедом Алі Сассі (Туніс) і Олександром Малетіним (Росія) припинив боротьбу у чвертьфіналі, програвши Манусу Бунжумнонгу (Таїланд) — 8-20.
16 листопада 2004 року дебютував на профірингу. Протягом кількох років виступав в різних країнах Європи, переважно в Німеччині. 22 серпня 2006 року виграв вакантний титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBO в першій напівсередній вазі, провів чотири успішних захиста.
25 квітня 2009 року зустрівся в бою за вакантний титул «тимчасового» чемпіона світу за версією WBO з непереможним американцем Ламонтом Пітерсоном (26-0, 12KO). В 7-му раунді Блен отримав травму руки і не зміг продовжувати бій.[1]
19 листопада 2011 року в бою за титул чемпіона Європи за версією WBO зустрівся з українцем Сергієм Федченко. Федченко вдало розпочав бій, вже у першому раунді надіславши француза в нокдаун. По ходу бою харків'янин виглядав більш агресивним бійцем, що і принесло йому перемогу.[2]
Після цієї поразки Блен припинив виступи, тільки 2016 року провів ще один бій.
- ↑ Статьи о боксе. MMABoxing.ru (англ.). 23 березня 2019. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ «Профессорский» стиль. gazetavv.com (рос.). Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 20 травня 2020.
- Досьє на sport.references.com [Архівовано 4 червня 2009 у Wayback Machine.]
- Віллі Блен(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
