Вільгельм Лаґус — Вікіпедія

Вільгельм Лаґус
Народився	25 липня 1786(1786-07-25) Ійсалмі, Північна Савонія, Savolax and Karelia Countyd, Швеція
Помер	18 грудня 1859(1859-12-18) (73 роки) Гельсінкі, Агентство регіонального управління Південної Фінляндіїd, Фінляндія
Країна	Фінляндія[1]
Alma mater	Університет Уппсала
Заклад	Гельсінський університет
Посада	ректор
Батько	Rev. Dr. magister Johannes Lagusd[2]
Діти	Knut Ferdinand Lagusd Robert Erik Lagusd Wilhelm Lagusd[2]
Нагороди

Вільгельм Лаґус (фін. Wilhelm Gabriel Lagus 25 липня 1786(17860725), Ійсалмі, Північна Савонія, Фінляндія — 18 грудня 1859, Гельсінкі) — відомий у свій час юрист і історик Фінляндії, професор в Упсалі, ректор Імператорського Олександрівського університету (1845 — 1848). Молодший брат професора філософії Андерса Югана Лаґус (1775 — 1831), батько письменника Вільгельма Лаґуса (1821 — 1909), юристів Кнута Фердинанда Лаґуса (1824 — 1859) і Роберта Еріка Лаґуса (1827 — 1863), письменника Ґабріеля Лаґуса (1837 — 1896). Був одним із засновників Фінського товариства науки і літератури (фін. Suomen Tiedeseura).

З юридичних досліджень Лаґуса найбільш відома — його «Історія Абоського Ґофґерігта» (швед. Åbo hofrätts historia intill den 12 nov. 1823, då Hofrätten firade Sin andra Secular-fest 1834).

Цікавим є видання Лаґуса «Акти до історії фінляндської церкви» (швед. Handlingar till upplysning i Finlands Kyrkohistoria I — IV, 1836 — 1839; I — V, 1845 — 1850).

Його головні історичні твори: «Дослідження про походження Карельського Лагманського округу» (швед. Undersökning om Karelska lagsagans uppkomst 1844), «Нотатки до історії фінляндської війни 1741—1942»(швед. Anteckningar rörande 1741 och 1742 års Finska krig) і «Дослідження про маєтки і прізвища шведської шляхти» (швед. Undersökningar om finska adelns gods och ätter 1857 — 1860).

У 1863 посмертно вийшла його робота «Про перекладання фінських законів» (швед. Om finska lagöfversättningar).

Зібрав багату колекцію документів, передану після смерті Гельсінському університету.

• Лагус, Вильгельм Габриэль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.