Віріон — Вікіпедія

Віріо́н (англ. virion, virus particle) — одинарна, повноцінна інфекційна частина вірусу, яка складається з нуклеїнової кислоти РНК або ДНК — спадкового (генетичного) матеріалу та оболонки — білкових молекул або агрегатів молекул.^[1]

Віріон характеризується рядом ознак:

• розмір;
• форма;
• стабільність щодо зовнішнього впливу (хімічний, фізичний);
• коефіцієнт седиментації;
• структура та хімічний склад компонентів.

Віріон складніше організованих вірусів може мати зовнішні оболонки, що мають у своєму складі протеїни, ліпіди, вуглеводи, або спеціальні утворення, як у бактеріофагів. Для більшості віріонів характерна висока впорядкованість в укладці й організації складових частин. Саме тому деякі прості віріони здатні утворювати кристали.

• Віріон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.