Віта-Поштова (городище) — Вікіпедія

|площа

Віта-Поштова
50°19′15″ пн. ш. 30°23′10″ сх. д. / 50.3208706° пн. ш. 30.3860745° сх. д. / 50.3208706; 30.3860745
Тип	колишній населений пунктd і городище
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської обалсті
Площа	2 га
Засновано	10 століття
Будівництво	Х ст. —
Стан	зруйноване
Віта-Поштова (городище) (Україна)

Віта-Поштова — городище часів Київської Русі поблизу Києва у Фастівському районі.

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

Городище розташоване поблизу села Віта-Поштова Київської області. На думку ряду дослідників, саме тут було літописне місто Звенигород, вперше згадане в літописі в 1097 році в контексті опису осліплення князя Василька:

На ту ніч повезли його (князя Василька — прим.) до Звенигорода, — а це є город невеликий коло Києва, так верстов із десять оддалеки,— і, привізши його на возі, окованого, зсадили його з воза, і ввели у невелику хижу[джерело?]

Наступна зградка про Звенигород датується 1150 роком:

Ізяслав же, це почувши, рушив од Звенигорода до [города] Тумаща, і туди прибули до нього чорні клобуки. Жінок своїх і дітей своїх у городах заперши на Пороссі, самі вони приїхали до Ізяслава всіма своїми силами[джерело?]

Остання літописна згадка про Звенигород у Київському князівстві датується 1235 роком:

Отож, коли половці прийшли до Києва і грабували землю Руську, то Данило хотів вийти [з Києва] додому лісовою стороною, бо Данило знесилився був. Але Володимир просив, а [воєвода] Мирослав піддержував його: «Виступимо на поганих половців». Устріли ж їх половці коло Звенигорода[джерело?]

Городище неодноразово досліджувалося археологами Л. Добровольським, Н. Лінкою, П. Єфименко та П.Раппопортом. Площа дитинця складає близько 0,45 га (90:50 м), окольного граду — 1,4 га (140:100 м)^[1]. Загальна площа городища — майже 2 га. Культурний шар городища містить давньоруську кераміку ХІ-ХІІІ ст.^[1]

• 
  Вал городища
• 
  Вал дитинця
• 
  На території городища
• 
  На городищі
• 
  Вид з валу городища на Віту-Поштову
• 
  прохід у валу
• 
  Схил валу
• 
  Територія дитинця
• 
  Схил валу
• 
  Вал городища
• 
  Вал
• 
  Схил валу
• 
  Меморіальні таблички біля ДОТ №179 КиУР
• 
  Прохід у валу

• Плахонін А. Г. Звенигород київський [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
• Козловська В. Археологічні памятки часів князівської доби коло с. Поштова-Віта на Київщині : [арх. 3 грудня 2023] : [укр.] // Науковий збірник за рік 1924 = Записки Українського наукового товариства в Київі, тепер Історичної секції Всеукраїнської академії наук. — Київ : Державне видавництво України, 1925. — С. 24—28.
• Звєнигородъ // Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі / Відп. ред. О. С. Стрижак. — К.: Наукова думка, 1985. — С. 61—62.
• Лінка Н. В. Роботи експедиції «Великий Київ» за 1947 р. : [арх. 27 квітня 2023] : [укр.] // Археологічні пам'ятки УРСР. — Київ, 1952. — Т. III. — С. 50—51.
• Рапопорт П. О. Обстеження городищ в районі Києва у 1950 р. : [арх. 27 квітня 2023] : [укр.] // Археологія. — Київ, 1952. — Т. VII. — С. 147—148.
• Топонімічний словник України: словник-довідник / М. Т. Янко; Міжнар. фонд "Відродження". – Київ: Знання, 1998. – 428, [2] с. ISBN 5-7707-9443-7 (Топонімічний словник України: словник-довідник // Internet Archive)

• Куза А. В. Древнерусские городища X—XIII вв. Свод археологических памятников. — М., 1996. — С. 171—172.
• Куза А. В. Малые города Древней Руси. — М.: Наука, 1989. — С. 75.
• Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с.