ГЕС П'єдра-дель-Агіла — Вікіпедія

ГЕС П'єдра-дель-Агіла
40°11′30″ пд. ш. 69°59′30″ зх. д. / 40.19166667° пд. ш. 69.99166667° зх. д. / -40.19166667; -69.99166667
КраїнаАргентина Аргентина
АдмінодиницяНеукен
Стандіюча
РічкаЛімай
Каскадкаскад на Лімай
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів19931994
Основні характеристики
Установлена потужність1400  МВт
Середнє річне виробництво5500  млн кВт·год
Тип ГЕСпригреблева
Розрахований напір108  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін4 Hyenergo
Витрата через турбіни1400  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів4 Electrosila по 390 МВА
Потужність гідроагрегатів4 × 356  МВт
Основні споруди
Тип греблібетонна гравітаційна
Висота греблі172  м
Довжина греблі820  м
ВласникHidroelectrica Piedra del Aguila
ГЕС П'єдра-дель-Агіла. Карта розташування: Аргентина
ГЕС П'єдра-дель-Агіла
ГЕС П'єдра-дель-Агіла
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС П'єдра-дель-Агіла у Вікісховищі

ГЕС П'єдра-дель-Агіла (ісп. Embalse de Piedra del Águila) — гідроелектростанція в центральній Аргентині на межі провінцій Неукен та Ріо-Негро. Знаходячись між ГЕС Алікура (вище за течією) та ГЕС Пічі-Пікун-Леуфу, входить до складу каскаду на річці Лімай, яка є правим витоком Ріо-Негро (впадає в Атлантичний океан за 250 км на південь від Баїя-Бланки).

У межах проєкту річку перекрили бетонною гравітаційною греблю висотою 172 метри та довжиною 820 метрів, яка потребувала 2,8 млн м3 матеріалу. Вона утримує велике водосховище з площею поверхні 292 км2, глибиною від 41 до 120 метрів та об'ємом 12,4 млрд м3.

Пригреблевий машинний зал обладнали чотирма турбінами типу Френсіс потужністю по 356 МВт, які при напорі 108 метрів забезпечують виробництво 5,5 млрд кВт·год електроенергії на рік[1][2][3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. CATÁLOGO DE RECURSOS HÍDRICOS (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2018.
  2. Piedra del Aguila Hydroelectric Power Plant Argentina - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 29 березня 2018.
  3. Piedra del Águila - Presas - ORSEP. www.orsep.gob.ar. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 29 березня 2018.