Габулов Володимир Борисович — Вікіпедія

Володимир Габулов
Особисті дані
Народження	19 жовтня 1983(1983-10-19) (41 рік)
	Моздок, СРСР
Зріст	185 см
Вага	77 кг
Громадянство	Росія
Позиція	воротар
Номер	30
Юнацькі клуби
1999—2001	«Динамо» (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1999–2000 «Моздок» 33 (-54) 2001 «Динамо» (Москва) 11 (-14) 2001–2003 «Аланія» 43 (-63) 2004–2006 ЦСКА (Москва) 3 (-2) 2004–2006 →  ЦСКА-2 (Москва) 52 (-?) 2007 «Кубань» 29 (-36) 2008 →  «Амкар» 10 (-6) 2008–2010 «Динамо» (Москва) 56 (-56) 2011—2013 «Анжі» 43 (-45) 2012 →  ЦСКА (Москва) 7 (0) 2013–2016 «Динамо» (Москва) 65 (-91) 2017–2018 «Арсенал» (Тула) 33 (-39) 2018 «Брюгге» 9 (-17)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2003–2005 Росія (U-21) 19 (-15) 2007–2013 Росія 10 (-6)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 31 травня 2018.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 31 травня 2018.
Володимир Габулов у Вікісховищі

Володимир Габулов (ос. Гæбулты Борисы фырт Владимир; нар. 19 жовтня 1983, Моздок, Північно-Осетинська АРСР) — російський футболіст, що грав на позиції воротаря. Заслужений майстер спорту Росії (2008)^[1]. Володар Кубку УЄФА 2005 року, дворазовий чемпіон Росії, володар Кубку Росії 2006 року, бронзовий призер чемпіонату Європи з футболу 2008.

Виступав, зокрема, за клуб «Динамо» (Москва), а також національну збірну Росії.

Володимир Габулов народився 19 жовтня 1983 року в осетинському місті Моздок. У дитинстві часто їздив з батьком на футбольні змагання, не пропускав жодної телепередачі, пов'язаної з цим видом спорту^[2]. Рішення грати у воротах Габулов прийняв ще в дитинстві. Одного разу вони з молодшим братом відпрацьовували штрафні удари у дворі — Георгій бив по воротах, а Володимир ловив м'ячі. За словами Габулова-старшого, однією з причин встати в рамку було небажання бігати по полю^[3].

Захопившись футболом в ранньому шкільному віці, вступив до місцевої ДЮСШ № 1^[4]. Першим тренером гравця став Сергій Григорович Джанаєв. У віці 16 років був запрошений в футбольний клуб «Моздок», який виступав у Другому дивізіоні чемпіонату Росії. За «Моздок» Габулов відіграв два сезони, взявши участь в 33 матчах, в яких пропустив 54 м'ячі^[5].

Успіхи талановитого воротаря не залишилися непоміченими: у 2001 році Валерій Газзаєв, який тренував на той момент московське «Динамо», запросив Габулова в свою команду^[6]. Дебют воротаря за новий клуб відбувся 11 березня 2001 року в домашньому матчі проти самарських «Крил Рад», який закінчився поразкою «Динамо» з рахунком 0:1^[7]. Усього за московський клуб в тому сезоні Габулов відіграв 11 зустрічей, пропустивши при цьому 14 м'ячів.

Незабаром Валерій Газзаєв залишив посаду головного тренера «Динамо», а слідом за ним пішов і Габулов: перспективний воротар підписав контракт з владикавказькою «Аланією», де швидко став основним голкіпером команди. 31 серпня 2003 року в матчі 23-го туру чемпіонату Росії проти «Чорноморця» Габулов вдарив двох футболістів клубу з Новоросійська. За це бюро КДК вирішило дискваліфікувати воротаря «Аланії» на десять матчів^[8][9].

Усього з 2001 по 2003 рік Габулов відіграв за північноосетинський клуб 43 матчі в чемпіонаті Росії, пропустивши при цьому 63 м'ячі^[5].

Після завершення сезону 2003 року Володимир Габулов знову прийняв запрошення Валерія Газзаєва, який до того моменту тренував ЦСКА. Через високий рівень конкуренції воротарів ігрова практика Володимира в клубі обмежувалася виступами за дублюючий склад: юний Ігор Акінфєєв міцно зайняв місце основного воротаря армійців, витіснивши навіть досвідченого Веніаміна Мандрикіна, який, як правило, виходив на заміну лише в разі потреби^[10].

Перший раз Габулов з'явився на полі 1 квітня 2006 року в матчі 3-го туру чемпіонату Росії проти московського «Спартака»^[11]. На 61-й хвилині, за рахунку 1:0 на користь ЦСКА, основний воротар армійців Ігор Акінфєєв зіграв рукою за межами штрафного майданчика, внаслідок чого отримав червону картку. Був призначений небезпечний штрафний, парирувати який було доручено Габулову, який вийшов на поле. З ударом півзахисника «Спартака» Моцарта Володимир впорався, але Єгор Титов з близької відстані добив м'яч у сітку воріт. У підсумку матч завершився з рахунком 1:1^[11]. У наступному матчі чемпіонату Росії Габулов вийшов в стартовому складі, замінивши дискваліфікованого Ігоря Акінфєєва^[12]. Суперником ЦСКА був «Том», яка за 90 хвилин не зуміла вразити ворота армійців. Матч завершився перемогою ЦСКА з рахунком 2:0. Після цього Габулов понад 7 місяців не з'являвся в основній команді. Свій третій матч за ЦСКА він провів лише 26 листопада 2006 року. В рамках 30-го туру чемпіонату Росії армійці грали на виїзді проти колишнього клубу Габулова — «Динамо». Сам Володимир вийшов на поле після перерви за рахунку 1:1, замінивши Веніаміна Мандрикіна. На 73-й хвилині після розіграшу кутового захисник «Динамо» Денис Колодін переправив м'яч у ворота Габулова. У час, що залишився гравці ЦСКА намагалися зрівняти рахунок, але динамівці втримали перевагу — підсумок 1:2 на користь господарів поля^[13].

Таким чином, за три роки Габулов не зміг закріпитися в основному складі ЦСКА, провівши лише три офіційні матчі за першу команду і 52 матчі за дублюючий склад^[10]. За цей час в складі червоно-синіх Володимир став чемпіоном Росії, володарем Кубка Росії, а також володарем Кубка УЄФА.

Взимку 2007 року Володимир Габулов перейшов до краснодарської «Кубані», ставши основним воротарем команди і відігравши за неї 29 матчів, пропустивши при цьому 36 м'ячів^[5]. У підсумку «Кубань» зайняла 15-те місце в чемпіонаті Росії й покинула прем'єр-лігу. Проте досить впевнена гра голкіпера не залишилася непоміченою — Володимир увійшов до списку 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії 2007 року^[14].

У міжсезоння Габулов на правах оренди перейшов в пермський «Амкар», щоб мати ігрову практику на більш високому рівні, ніж Перший дивізіон ПФЛ^[15][16][17]. З перм'яками Володимир дійшов до фіналу Кубку Росії, де «Амкар» зустрічався з попереднім клубом Габулова — ЦСКА. Завдяки зусиллям Ніколи Дринчича й Томислава Дуймовича до 64-ї хвилини перм'яки вели 2:0, проте оборона «Амкара» провалилася, і армійські бразильці Вагнер Лав і Жо за десять хвилин зрівняли рахунок^[18]. В результаті грал перейшла в додатковий час, де жодна з команд не змогла вирвати перемогу. Серія пенальті для «Амкара» закінчилася невдало: Дрінчіч і Дуймович не змогли забити Акінфєєва, а Габулов не зміг парирувати жодного удару^[19][20].

У чемпіонаті Росії Габулов провів за перм'яків 10 матчів, пропустивши при цьому 6 м'ячів^[21].

30 травня 2008 року Габулов вдруге в кар'єрі перейшов у московське «Динамо»^[22]. Біло-блакитні підписали з воротарем контракт терміном до 2011 року.

«Динамо» — той клуб, який здатний ставити перед собою і вирішувати найсерйозніші завдання. При цьому керівництво команди не стало відкладати рішення переходу на потім … В той же час завжди з теплотою згадуватиму той сезон, який провів в Краснодарі … Вдячний «Кубані», що дозволила мені вийти на рівень гравця збірної.

— Габулов про свій перехід у «Динамо»^[23]

.

Чемпіонат Росії 2008 року «Динамо» закінчило на третьому місці, Габулов відіграв при цьому 12 матчів^[10], зумівши виграти боротьбу за місце в основному складі у Жидрунаса Карчемарскаса й Антона Шуніна.

Сезон 2009 року видався для Габулова вельми успішним: він провів 23 матчі в чемпіонаті Росії^[10]. 13 вересня в матчі 21-го туру проти «Спартака» Габулов отримав серйозну травму: нападник червоно-білих Веллітон в боротьбі за м'яч вдарив воротаря «Динамо» ногою по голові. Габулов був госпіталізований, у нього встановили перелом лицьової кістки^[24][25]. Перший матч після травми Габулов провів через півтора місяці, 31 жовтня в рамках 27-го туру «Динамо» вдома приймало пермський «Амкар», матч закінчився безгольовою нічиєю^[26]. У підсумку «Динамо» закінчило сезон на восьмому місці в підсумковій таблиці. За результатами інтернет-опитування уболівальників Володимир Габулов був визнаний кращим гравцем клубу в 2009 році^[27][28], а також він увійшов до списку 33 найкращих гравців чемпіонату Росії 2009 року^[29]. Окрім цього, Габулов отримав приз газет «Советский спорт» і «Комсомольська правда» — воротар був визнаний футбольним джентльменом року^[30].

До осені 2010 року Габулов був основним голкіпером «Динамо», проте наприкінці сезону він поступився місцем в стартовому складі Антону Шуніну, а після травми гомілкостопа, отриманої в передсезонному матчі з «Балтикою», зовсім вибув з ладу

30 серпня 2011 року Габулов підписав п'ятирічний контракт з «Анжі», пішовши за цілою низкою гравців, що перебралися в клуб після величезних фінансових вливань^[31]. Сума трансферу склала близько 4 млн євро, зарплата Габулова в махачкалинському клубі склала приблизно 2,5 млн євро^[32]. Однак, як повідомив в той же день в прямому ефірі програми «Футбол Росії» головний тренер «Анжи» Гаджи Гаджиєв, в зв'язку з травмою основного голкіпера ЦСКА і збірної Росії Ігоря Акінфєєва, отриманої в результаті зіткнення з нападником «Спартака» Веллітоном, новий клуб Габулова вирішив допомогти армійцям і віддати їм Володимира в оренду терміном на півроку^[33]. Через те, що 31 серпня — останній день трансферного вікна, всі питання були вирішені оперативно та клуби підписали договір про оренду^[34]. Щоправда, за словами спортивного директора РФПЛ Ігоря Мещанчука, згідно з регламентом, після піврічної оренди в ЦСКА Володимир Габулов вже не зможе грати офіційні матчі за «Анжі» в сезоні 2011/12 років^[35]. Але виконком РФС дозволив в сезоні 2011/12 років грати футболістам за три клуби^[36]. Першу гру за ЦСКА Габулов провів в рамках гостьового матчу групового етапу Ліги чемпіонів проти французького «Лілля», в якому неодноразово рятував свою команду^[37].

Всього в сезоні 2011/12 Габулов відіграв за ЦСКА 7 матчів в чемпіонаті Росії, а також 6 матчів в Лізі чемпіонів, де армійці пробилися в 1/8 фіналу.

Дебют Габулова за «Анжи» відбувся 5 березня 2012 року в рамках 33-го туру чемпіонату Росії в матчі проти свого колишнього клубу — «Динамо». Завдяки голу Жусілея на 69-й хвилині махачкалінська команда в гостях здобула перемогу, а Габулов в своєму дебютному матчі за нову команду відстояв «на нуль»^[38]. До кінця сезону Володимир зіграв ще 10 матчів у складі «Анжи», демонструючи впевнену гру^[10].

Сезон 2012/13 Габулов відіграв на високому рівні, відстоявши шість «сухих» матчів у 27 іграх чемпіонату Росії^[39]. Разом з «Анжі» Габулов досить успішно виступив в Лізі Європи, дійшовши до стадії 1/8 фіналу, став бронзовим призером чемпіонату Росії, а також фіналістом кубку Росії. За результатами сезону Габулов втретє в своїй кар'єрі потрапив в список 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії^[40].

На початку серпня 2013 року власник «Анжі» Сулейман Керімов оголосив про зміну вектора розвитку клубу, переформування бюджету й відхід провідних гравців^[41][42]. 29 серпня Габулов, разом з двома іншими футболістами «Анжі» — Крістофером Самбою й Олексієм Іоновим — поповнили склад московського «Динамо»^[43]. Сума трансферу воротаря склала близько 7 млн євро^[44]. За новий клуб в чемпіонаті Росії Габулов відіграв 20 матчів, в п'яти з яких не пропустив^[45]. За підсумками сезону «Динамо» зайняло 4-те місце й отримало право брати участь в кваліфікації Ліги Європи 2014/15.

Наступний сезон Габулов почав з низки помилок в матчах проти «Хапоеля» в Лізі Європи і «Ростова» в чемпіонаті Росії, після яких перестав потрапляти в основний склад команди^[46][47][48]. 18 вересня 2014 року Габулов вийшов в стартовому складі «Динамо» в матчі групового етапу Ліги Європи проти «Панатінаїкоса»^[49]. Через 4 дні він зіграв в матчі чемпіонату Росії проти «Торпедо»^[50]. За словами головного тренера «Динамо» Станіслава Черчесова, пауза в ігровій практиці пішла Габулову на користь^[51]. Після цього Володимир знову став основним воротарем команди, демонструючи хороший рівень гри^[52][53]. 12 травня 2015 року гра проти «Торпедо» стала сотим офіційним матчем Габулова без пропущених голів. Це дозволило воротареві увійти в символічний Клуб Льва Яшина^[54]. «Динамо» завершило сезон на 4-му місці в чемпіонаті, Габулов провів при цьому 22 матчі в чемпіонаті Росії, шість з них відстоявши «на нуль»^[55], і 10 ігор в Лізі Європи, де «Динамо» дійшло до стадії 1/8 фіналу. На європейській арені воротар не пропустив в чотирьох матчах^[56].

Влітку 2015 року УЄФА відсторонило «Динамо» від участі в єврокубках в майбутньому сезоні через порушення правил фінансового фейр-плей^[57]. Фінансові проблеми клубу привели до того, що команду покинув ряд провідних іноземних гравців^[58]. Керівництво клубу оголосило про зміну курсу «Динамо» і ставкою на молодих гравців^[59][60]. Осінню частину чемпіонату Росії Габулов провів в статусі основного воротаря, взявши участь у всіх матчах цього відрізка турніру^[61]. У другій частині сезону Габулов поступився місцем у воротах Антону Шуніну, відігравши у весняній частині чемпіонату 5 матчів^[62]. По завершенні сезону «Динамо», вперше в своїй історії, вибуло в нижчий дивізіон, зайнявши 15-те місце в підсумковій таблиці чемпіонату Росії^[63]. 22 травня 2016 року футболіст оголосив про свій відхід з «Динамо». За словами воротаря, керівництво клубу відкликало свою пропозицію про продовженню контракту, який завершувався^[64].

Влітку 2016 року Габулов, після завершення контракту став вільним агентом, тренувався разом з молодіжним складом московського ЦСКА^[65], як вільний агент Володимир провів півроку. 13 січня 2017 року голкіпер підписав контракт на півтора року з тульським «Арсеналом». Володимир став основним воротарем команди, а також її капітаном.

2 січня 2018 року підписав півторарічний контракт з бельгійським «Брюгге»^[66]. 21 січня Габулов провів першу офіційну зустріч за новий клуб відігравши весь матч проти «Антверпена» (2:2), пропустивши два голи вже в першому таймі. Однак команда змогла переломити хід матчу, забивши двічі на останніх хвилинах. 28 січня в матчі 24-го туру проти «Гента» (0:2) відбив пенальті, але пропустив після добивання^[67]. Після кількох невдалих матчів Габулову не вдалося стати основним воротарем команди, програвши конкуренцію Кеннету Вермеру. Перший сухий матч у чемпіонаті Бельгії провів у 4-му турі плей-офф 19 квітня в домашньому матчі проти «Шарлеруа». Матч закінчився з рахунком 6:0^[68]. До цього Володимир у 8 іграх поспіль залишався в запасі. За підсумками сезону 2017/18 став з командою чемпіоном Бельгії. У вересні 2018 року залишив бельгійський клуб, а за два місяці оголосив про завершення професійної кар'єри.

Напередодні дебюту в основній збірній Володимир Габулов зіграв 13 матчів за молодіжну збірну Росії^[69], в тому числі брав участь у відбіркових іграх до Чемпіонату Європи серед молодіжних команд 2006 року^[70].

Упевнена гра голкіпера за «Кубань» у чемпіонаті Росії 2007 року звернула на себе увагу тренера головної збірної Росії — Гуса Хіддінка. 22 серпня 2007 року Габулов вийшов в основному складі національної команди в товариському матчі проти збірної Польщі і відіграв «всуху» перші 45 хвилин, після чого був замінений^[71][72][73].

Перший офіційний матч за головну збірну країни в рамках відбіркового турніру Євро-2008 Габулов зіграв 9 вересня 2007 року проти команди Македонії. На 69-й хвилині за рахунку 1:0 на користь росіян голкіпер «Кубані» порушує правила у власному штрафному проти Горана Мазнова, який вийшов з воротарем один на один^[74]. Норвезький арбітр видаляє Габулова і призначає пенальті у ворота збірної Росії, яке відбив вийшовший на поле В'ячеслав Малафєєв. У підсумку матч закінчується з рахунком 3:0 на користь росіян^[75].

17 жовтня 2007 року Габулов проводить повний матч за збірну проти команди Англії, який завершується історичною перемогою Росії з рахунком 2:1. Багато в чому ця найважливіша перемога була здобута завдяки зусиллям Володимира Габулова^[76].

Після цього принципового матчу Габулов у 2007 році зіграв ще дві офіційні матчі за збірну — матч проти Ізраїлю, який завершився поразкою росіян з рахунком 1:2^[77], а також матч проти збірної Андорри, який був виграний з мінімальним рахунком 1:0^[78]. Габулов потрапив до складу збірної Росії на Євро-2008^[79] і став там бронзовим призером, не зігравши при цьому жодного матчу.

Наступного разу Габулов був викликаний в збірну лише в березні 2010 року, вже як гравець московського «Динамо». У товариському матчі проти збірної Угорщини Габулов відіграв весь другий тайм, не пропустивши при цьому жодного м'яча^[80].

Наступні два роки воротар не закликає до табору національної збірної. Нарешті, в лютому 2012 року Габулов, голкіпер «Анжи», був викликаний Діком Адвокатом в збірну на товариський матч проти Данії. Вийшовши в основному складі, Володимир продемонстрував хорошу гру і відстояв матч, що закінчився з рахунком 2:0 на користь Росії, не пропустивши м'ячів^[81]. Незважаючи на високий рівень майстерності Габулов не потрапив в заявку на чемпіонат Європи 2012 року, поступившись місцем Антону Шуніну. Найімовірніше позначилося те, що свого часу Габулов програв конкуренцію Шуніну, будучи гравцем московського «Динамо»^[82].

Незабаром воротар «Анжі» повернувся в збірну. Новий тренер національної команди Росії, Фабіо Капелло, звернув увагу на голкіпера махачкалинців і 14 листопада 2012 року той вийшов в стартовому складі проти збірної США^[83]. Матч завершився результативною нічиєю — 2:2. 6 лютого 2013 року Габулов зіграв за національну команду другий тайм матчу проти збірної Ісландії^[84], зберігши при цьому свої ворота в недоторканності. 25 березня 2013 року Габулов вийшов в основному складі на матч проти команди Бразилії, який завершився з рахунком 1:1^[85].

У 2015 році Габулов двічі потрапляв в розширені списки гравців, які отримали виклик у національну збірну. 13 березня він став одним з 42-ох футболістів, викликаних для підготовки до відбіркового матчу чемпіонату Європи 2016 проти збірної Чорногорії та товариській грі проти команди Казахстану^[86]. 20 березня Габулов був виключений з остаточного складу збірної Росії^[87]. Наприкінці травня воротар удруге потрапив до розширеного складу гравців на товариську зустріч з Білорусією і матч відбіркового турніру проти збірної Австрії^[88]. 30 травня Габулов знов не був включений в остаточний список, що викликало невдоволення футболіста головним тренером збірної Фабіо Капелло і тренером воротарів національної команди Сергієм Овчинниковим^[89].

Згодом у складі збірної був учасником домашніх Кубка конфедерацій 2017 року та чемпіонату світу 2018 року, де був резервним воротарем.

Володимир Габулов одружений, дружину футболіста звати Кіра. Пара познайомилася в 2002 році, а одружилася в 2004 році^[90]. 12 грудня 2014 року в родині Габулова народилася дочка, яку назвали Амелія^[91]. Крім того, Володимир виховує сина Данієла.

На дозвіллі Володимир цікавиться великим тенісом і «Формулою-1»^[92].

У Володимира Габулова є молодший брат Георгій, який виступає на позиції півзахисника. За свою кар'єру Георгій встиг пограти за один клуб з Володимиром: взимку 2012 року «Анжі» придбав футболіста «Аланії»^[93]. За рік гравець провів 7 матчів у складі махачкалинців, але не зумів закріпитися в основі команди і взимку 2013 року а повернувся в «Аланію»^[94]. В даний час Георгій виступає за футбольний клуб «Оренбург»^[95].

 Статистика матчів і голів за збірну —  Росія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
22-8-2007	Москва	Росія	2 – 2	Польща	товариський матч	-	46'
8-9-2007	Москва	Росія	3 – 0	Північна Македонія	Відбір до ЧЄ 2008	-
17-2-2007	Москва	Росія	2 – 1	Англія	Відбір до ЧЄ 2008	-1
17-2-2007	Москва	Ізраїль	2 – 1	Росія	Відбір до ЧЄ 2008	-2
21-11-2007	Андорра-ла-Велья	Андорра	0 – 1	Росія	Відбір до ЧЄ 2008	-
3-3-2008	Дьєр	Угорщина	1 – 1	Росія	товариський матч	-	46'
29-2-2012	Копенгаген	Данія	0 – 2	Росія	товариський матч	-
14-11-2012	Краснодар	Росія	2 – 2	США	товариський матч	-2
6-3-2013	Марбелья	Ісландія	0 – 2	Росія	товариський матч	-	46'
25-2-2013	Лондон	Бразилія	1 – 1	Росія	товариський матч	-1
Усього		Матчів	10		Голів	-6

Досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]

• Прем'єр-ліга
  • Чемпіон (2): 2005, 2006
  • Бронзовий призер (2): 2008, 2012/13

• Кубок Росії
  • Володар (1): 2005/06
  • Фіналіст (2): 2007/08, 2012/13

• Суперкубок Росії
  • Володар (1): 2006

• Кубок УЄФА
  • Володар (1): 2004/05

• Чемпіонат Європи
  • Бронзовий призер (1): 2008

• Чемпіонат Бельгії
  • Чемпіон (1): 2017/18

Особисті

[ред. | ред. код]

• Нагороджений орденом Дружби (2006)^[96]
• У списках 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії (2): № 2 — 2007, 2013; № 3 — 2009.
• Заслужений майстер спорту Росії (2008)
• Найкращий гравець ФК «Динамо» 2009 року за результатами опитування уболівальників
• Футбольний джентльмен року (2009)
• Член Клубу Льва Яшина (2015)

Примітки

[ред. | ред. код]

1. ↑ ГАБУЛОВУ Й КОЛОДІНУ ПРИСВОЄНО ЗВАННЯ «ЗАСЛУЖЕНИЙ МАЙСТЕР СПОРТУ» (рос.). fcdynamo.ru. Архів оригіналу за 22 липня 2014. Процитовано 24 червня 2013.
2. ↑ Володимир Габулов: «Я можу стати нещадним» (рос.). region15.ru. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
3. ↑ Невідомий Габулов. Сім невідомих фактів про Володимира Габулова. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 13 червня 2017.
4. ↑ Профіль Володимира Габулова на сайті ФК «Анжи» (рос.). fc-anji.ru. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
5. ↑ ^{а б в} Володимир Габулов (рос.). euro-football.ru. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
6. ↑ Профіль Володимира Габулова (рос.). fc-dynamo.ru. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
7. ↑ Дебют Володимира Габулова (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 червня 2013.
8. ↑ Кривдник гравців «Чорноморця» дискваліфікований на 10 матчів (рос.). yuga.ru. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 24 червня 2013.
9. ↑ Габулов дискваліфікований на 10 матчів (рос.). sports.ru. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 червня 2013.
10. ↑ ^{а б в г д} Матчі Володимира Габулова (англ.). national-football-teams.com. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
11. ↑ ^{а б} «Спартак» — ЦСКА 1:1 (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 24 червня 2013.
12. ↑ ЦСКА — «Том» 2:0 (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 24 червня 2013.
13. ↑ ЦСКА — «Динамо» 1:2 (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
14. ↑ Список 33 найкращих гравців ЧР 2007 року (рос.). sport-express.ru. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 25 червня 2013.
15. ↑ «Амкар» орендував Габулова (рос.). gazeta.ru. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 червня 2013.
16. ↑ Габулов розкрив причини переходу в «Амкар» (рос.). yuga.ru. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 червня 2013.
17. ↑ ВОЛОДИМИР ГАБУЛОВ: «СПАСИБІ ВСІМ, ХТО МЕНЕ ПІДТРИМУВАВ...» (рос.). fckuban.ru. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
18. ↑ Фінал Кубку Росії 2008 (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
19. ↑ ЦСКА «перепенальтив» «Амкар» (рос.). championat.com. Архів оригіналу за 25 січня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
20. ↑ Фінал Кубка Росії (рос.). championat.com. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
21. ↑ Сезон 2007/2008 (англ.). transfermarkt.co.uk. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
22. ↑ Володимир Габулов перейшов у «Динамо» (рос.). sovsport.ru. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
23. ↑ Габулов в «Динамо» (рос.). fckuban.ru. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
24. ↑ Володимир Габулов отримав серйозну травму (рос.). footballrussia.ru. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 червня 2013.
25. ↑ Дербі з перелом (рос.). rg.ru. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 25 червня 2013.
26. ↑ «Динамо» - «Амкар» 0:0 (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 25 червня 2013.
27. ↑ Вболівальники «Динамо» назвали Габулова найкращим гравцем сезону (рос.). sports.ru. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 червня 2013.
28. ↑ Габулов - найкращий гравець «Динамо» (рос.). fc-dynamo.ru. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
29. ↑ РФС назвав 33 найкращих футболістів російської прем'єр-ліги сезону-2009 (рос.). rg.ru. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 25 червня 2013.
30. ↑ Цілодобовий джентльмен (рос.). sovsport.ru. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
31. ↑ Габулов перейшов в «Анжі» (рос.). fc-anji.ru. Архів оригіналу за 13 вересня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
32. ↑ Габулов в «Анжі» (рос.). lifesports.ru. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
33. ↑ Гаджі Гаджієв: «Швидше за все, віддамо Габулова в оренду ЦСКА» (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 червня 2013.
34. ↑ Габулов орендований ЦСКА у «Анжи» (рос.). sport-express.ru. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 червня 2013.
35. ↑ Габулов не зможе грати в «Анжи» після піврічної оренди в ЦСКА (рос.). ria.ru. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 червня 2013.
36. ↑ Габулов зможе грати за «Анжи» після перерви (рос.). news.sportbox.ru. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 червня 2013.
37. ↑ Володимир Габулов: «Нічого особливого не зробив» (рос.). sport-express.ru. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 червня 2013.
38. ↑ «Динамо» - «Анжі» - 0:1 (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 червня 2013.
39. ↑ Габулов в сезоні 2012/13 (англ.). transfermarkt.co.uk. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
40. ↑ У списку 33-ох найкращих дев'ять гравців ЦСКА (рос.). sport-express.ru. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
41. ↑ Відфутболили: Сулейман Керімов втричі скорочує бюджет «Анжи» (рос.). forbes.ru. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 30 жовтня 2016.
42. ↑ Ось і казочці кінець (рос.). gazeta.ru. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 30 жовтня 2016.
43. ↑ «Динамо» представило Габулова, Іонова й Самбу (рос.). sportbox.ru. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
44. ↑ ТРАНСФЕР ГАБУЛОВА Б'Є РЕКОРДИ МАЙЖЕ ВДВІЧІ (рос.). sport-express.ru. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 30 жовтня 2016.
45. ↑ Габулов в чемпіонаті Росії 2013/14 (рос.). sportbox.ru. Процитовано 30 жовтня 2016.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
46. ↑ ВОРОТАРСЬКА ПРОБЛЕМА ЧЕРЧЕСОВА (рос.). sport-express.ru. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
47. ↑ «Динамо» забило «Ростову», скільки захотіло (рос.). championat.com. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
48. ↑ Габулов: намагаюся почерпнути з критики те, що може принести користь у футболі (рос.). rsport.ru. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
49. ↑ «Панатінаїкос» 1:2 «Динамо» (рос.). sportbox.ru. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
50. ↑ «Торпедо» 1:3 «Динамо» (рос.). sportbox.ru. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
51. ↑ Ліга Європи. Станіслав Черчесов: «Пауза пішла Габулову на користь» (рос.). eurosport.ru. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
52. ↑ «Ешторіл» біля ніг Габулова (рос.). gazeta.ru. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
53. ↑ НАЙКРАЩІ ГОЛКІПЕРИ ПРЕМ'ЄР-ЛІГИ. ЮРЧЕНКО - ПОЗА КОНКУРЕНЦІЄЮ, ЛОДИГІН - ПОЗА ЛІДЕРАМИ (рос.). sport-express.ru. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
54. ↑ Володимир Габулов увійшов до Клубу Льва Яшина (рос.). fcdynamo.ru. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
55. ↑ Габулов в чемпіонаті Росії 2014/15 (рос.). sportbox.ru. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 30 жовтня 2016.
56. ↑ Габулов в Лізі Європи 2014/15 (рос.). sportbox.ru. Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 30 жовтня 2016.
57. ↑ УЄФА відсторонило «Динамо» від участі в єврокубках на один сезон (рос.). championat.com. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 30 жовтня 2016.
58. ↑ Іноземні гравці залишають «Динамо»: якщо зірки йдуть, то це комусь потрібно? (рос.). vesti.ru. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 30 жовтня 2016.
59. ↑ Рішення УЄФА: дискваліфікація в єврокубках на сезон (рос.). fcdynamo.ru. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 30 жовтня 2016.
60. ↑ Знову по-новому. «Динамо» знову змінює курс і структуру (рос.). championat.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
61. ↑ Габулов в чемпіонаті Росії 2015/16 (рос.). sportbox.ru. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 30 жовтня 2016.
62. ↑ Володимир Габулов: Контакту з Кобельовим немає (рос.). sovsport.ru. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
63. ↑ «Динамо» і «Мордовія» вилетіли в ФНЛ (рос.). championat.com. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 30 жовтня 2016.
64. ↑ Володимир Габулов оголосив про відхід з «Динамо» (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 30 жовтня 2016.
65. ↑ Габулов: Мамаєв кричав Платіні - «Хто тобі краще віддасть?!» (рос.). championat.com. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
66. ↑ «Брюгге» оголосив про перехід Габулова (рос.). sports.ua. Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 2017-01-4.
67. ↑ «Гент» — «Брюгге». Габулов відбив пенальті. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
68. ↑ Російський воротар Габулов вперше відстояв "на нуль" у матчі за "Брюгге". Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
69. ↑ 24131 на сайті transfermarkt.com (англ.)
70. ↑ Матчі молодіжної збірної 2004 (рос.). rusteam.permian.ru. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
71. ↑ Росія - Польща 2:2 (англ.). eu-football.info. Архів оригіналу за 10 вересня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
72. ↑ Товариський матч Росія - Польща (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
73. ↑ Габулов: Враження від дебюту в збірній найприємніші (рос.). yuga.ru. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 червня 2013.
74. ↑ Росія - Македонія 3:0 (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
75. ↑ Відбірковий матч до ЄВРО-2008 (англ.). eu-football.info. Архів оригіналу за 10 вересня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
76. ↑ Росія - Англія 2:1 (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
77. ↑ Росія - Ізраїль 1:2 (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
78. ↑ Росія - Андорра 1:0 (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
79. ↑ Хіддінк назвав остаточний склад збірної Росії на Євро-2008 (рос.). euro2008.lenta.ru. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 червня 2013.
80. ↑ Росія - Угорщина 1:1 (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
81. ↑ Володимир Габулов: «Радий, що домоглися «сухої »перемоги» (рос.). eurosport.ru. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 25 червня 2013.
82. ↑ ЗАПОВІТ АДВОКАТА (рос.). sport-express.ru. Архів оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 25 червня 2013.
83. ↑ Росія - США 2:2 (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
84. ↑ Росія - Ісландія 2:0 (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
85. ↑ Росія - Бразилія 1:1 (рос.). football.kulichki.net. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
86. ↑ Розширений склад національної збірної (рос.). rfs.ru. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
87. ↑ Капелло назвав остаточні склади збірної Росії на перші ігри року (рос.). lenta.ru. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
88. ↑ Смолов, Міранчук і Зобнін потрапили в розширений список збірної Росії (рос.). sports.ru. Архів оригіналу за 21 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2016.
89. ↑ Габулов: будемо чекати іншого головного тренера збірної і нового тренера воротарів (рос.). championat.com. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
90. ↑ Кіра Габулова про сім'ю, чоловіка й футбол (рос.). pinkfootball.ru. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
91. ↑ Володимир Габулов назвав дочку Амелією (рос.). sport-express.ru. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 2015-01-7.
92. ↑ Габулови. Братська фортеця (рос.). sovsport.ru. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
93. ↑ Офіційно: Георгій Габулов перейшов в «Анжі» (рос.). eurosport.ru. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 25 червня 2013.
94. ↑ Георгій Габулов: Все йшло до того, що я покину «Анжі» (рос.). sovsport.ru. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
95. ↑ «Оренбург» підписав контракт з Георгієм Габуловим (рос.). gazeta.ru. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
96. ↑ Указ Президента РФ від 12.06.2006 № 610. Архів оригіналу за 03.11.2011. Процитовано 14.06.2017.

Посилання

[ред. | ред. код]

• Габулов Володимир Борисович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Габулов Володимир Борисович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Габулов Володимир Борисович на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця [Архівовано 29 грудня 2014 у Wayback Machine.] на сайті soccerpunter.com
• Профіль гравця [Архівовано 1 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті footballdatabase.eu
• Профіль гравця [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
• Профіль гравця [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] на сайті soccerbase.com
• Профіль гравця [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.] на сайті rfpl.org
• Профіль гравця [Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті sports.ru
• Профіль гравця [Архівовано 23 травня 2017 у Wayback Machine.] на сайті sportbox.ru
• Офіційний сайт Володимира Габулова [Архівовано 12 червня 2017 у Wayback Machine.]
• Профіль гравця на офіційному сайті ЦСКА (Москва)
• Профіль гравця [Архівовано 11 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті bombardir.ru