Гаврилюк Павло Валерійович — Вікіпедія

Гаврилюк Павло Валерійович
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження1991(1991)
Alma MaterНаціональна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Павло́ Вале́рійович Гаврилю́к — старший лейтенант, Державна прикордонна служба України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Проживає у Вінниці, батьки проживають у Могилеві-Подільському. Військовиком мріяв стати ще зі школи. Закінчив навчання, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, направлений служити у Луцьк.

Вночі 31 липня 2014-го терористи з «Градів» обстріляли пункт пропуску Маринівка на кордоні з Росією. Одна з бетонних плит зруйнованих приміщень упала на прикордонників. Старший лейтенант Павло Гаврилюк 3 години лежав під плитою; знайшов свою руку, однак відчуттів тоді вже не було — подумав, що вона належить побратиму. Після обстрілу в Гаврилюка відмовили обидві нирки, у легенях накопичувалася рідина. Його доставили до Київського військового центрального шпиталю. Також зазнав важкого перелому руки й численних поранень кінцівок. Після мінімального покращення стану передбачалося перевезення на подальше лікування за кордон.

Станом на березень 2017-го — начальник відділення інженерного облаштування державного кордону інженерно-технічного відділу, Луцький прикордонний загін.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден «За мужність» III ступеня (21.08.2014)

Джерела

[ред. | ред. код]