French
DeutschГагаріна Олена Юріївна — Вікіпедія
| Гагаріна Олена Юріївна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 17 квітня 1959 (65 років) Заполярний, Печензький район, Мурманська область, РРФСР, СРСР |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | мистецтвознавиця |
| Alma mater | Відділення історії та теорії мистецтва історичного факультету МДУd |
| Науковий ступінь | кандидат мистецтвознавства |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна |
| Батько | Юрій Олексійович Гагарін |
| Мати | Валентина Іванівна Гагаріна |
| У шлюбі з | Елізбар Караваєвd |
| Нагороди |         |
Олена Юріївна Гагаріна (нар. 17 квітня 1959, Заполярний, Мурманська область) — радянський і російський мистецтвознавець. Кандидат мистецтвознавства. Генеральний директор Державного історико-культурного музею-заповідника «Московський Кремль». Старша дочка першого космонавта планети Юрія Гагаріна. Заслужений працівник культури Російської Федерації (2004).
Фігурант бази даних центру «Миротворець»[1].
_by_shakko.jpg)
Народилася в місті Заполярний Мурманської області, де батько служив в авіації Північного флоту[2]. Дитинство пройшло в Зоряному містечку. Займалася спортом, захоплювалася фігурним катанням, плаванням, художньою гімнастикою, ходила на лижах, грала на фортепіано, цікавилася мистецтвом. Школу закінчила із золотою медаллю[3].
У 1981 році закінчила історичний факультет МДУ, відділення історії і теорії мистецтва за спеціальністю — історія мистецтва. Кваліфікація — мистецтвознавець .
З вересня 1981 року — науковий співробітник Державного музею образотворчих мистецтв ім. А. С. Пушкіна, перша посада-хранитель англійської графіки; була заступником завідувача відділом графіки зі зберігання, одночасно, зберігаючи посаду хранителя англійської графіки. У музеї пропрацювала 20 років[3].
У 1989 році в МДУ імені М. В. Ломоносова захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за темою " англійська книжкова ілюстрація середини XVIII століття " (спеціальність 07.00.12-історія мистецтва)[4].
Со 12 квітня 2001 року — генеральний директор Федеральної державної установи «Державний історико-культурний музей-заповідник „Московський Кремль“»[5]. Призначена указом Президента РФ В. В. Путіна, який того дня відвідав родину Гагаріних у Зоряному містечку з нагоди 40-річчя польоту першого космонавта.
Со 16 березня 2005 року — член комісії Російської Федерації у справах ЮНЕСКО[6] (28 серпня 2009 року знову затверджена членом комісії[7]).
З 26 липня 2010 року — член Патріаршої ради з культури (Російська православна церква)[8] .
Указом Президента Російської Федерації від 18 листопада 2019 р № 561 включена до складу Геральдичної ради при Президентові Російської Федерації .
Має вчений ступінь кандидата мистецтвознавства. Почесний член Російської академії мистецтв[9].
- Батько — Юрій Олексійович Гагарін.
- Мати — Валентина Іванівна Гагаріна.
- Сестра — Галина Юріївна Гагаріна (нар. 7 березня 1961), професор, завідувач кафедри національної та регіональної економіки Російського економічного університету ім. Г. В. Плеханова, доктор економічних наук[10].
- Дочка — Катерина Елізбарівна Караваєва[11] (нар. 10 червня 1987[12], батько — Елізбар Костянтинович Караваєв, кінооператор) закінчила історичний факультет МГУ (кафедра історії Середніх віків і раннього нового часу), працювала в музеї-заповіднику «Московський Кремль», вийшла заміж за дипломата Павла Внукова, поїхала в Лондон[3][13][14].
- Зразок справжнього знавця музейної справи для Гагаріної — Борис Піотровський[15].
- Гагаріна шкодує, що за часів Б. Е. Єльцина у Кремлі був закритий і демонтований кабінет В. І. Леніна.
- Гагаріна вважає, що Кремлівський палац з'їздів псує зовнішній вигляд Кремля і його простіше знести.
- У 2014 році підписала Колективне звернення діячів культури Російської Федерації на підтримку політики президента РФ в. В. Путіна в Україні та в Криму.
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (16 квітня 2019 року) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність[16].
- Орден Дружби (29 грудня 2010 року) — За заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність.
- Заслужений працівник культури Російської Федерації (4 березня 2004 року) — За заслуги в галузі культури та багаторічну плідну роботу[17].
- Подяка Президента Російської Федерації (5 вересня 2008 року) — за великий внесок у підготовку і проведення Року Росії в Китаї і року Китаю в Росії[18]
- Знак Гагаріна (Федеральне космічне агентство, 2006 рік)[19].
- Командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (Італія, 12 березня 2012 року)[20]
- Великий офіцер ордена Pro Merito Melitensi (Мальтійський орден, 2012 рік)[21]
- Офіцер ордена Почесного легіону (Франція, 2015 рік)[22]
- ↑ Центр «Миротворець»: Гагаріна Олена Юріївна
- ↑ Старт в космос из-за полярного круга. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 27 жовтня 2011.
- ↑ а б в Елена ГАГАРИНА: Я стараюсь работать так, как это умел отец — Медицинская газета — Русский Медицинский Сервер. Архів оригіналу за 8 серпня 2008. Процитовано 3 липня 2012.
- ↑ Гагарина, Елена Юрьевна. Английская книжная иллюстрация середины XVIII века: автореферат дис. … кандидата искусствоведения : 07.00.12 / МГУ им. М. В. Ломоносова. Ист. фак. Каф. истории зарубеж. искусства. — Москва, 1989. — 18 с.
- ↑ Распоряжение Правительства Российской Федерации от 12 апреля 2001 года № 498-р "О генеральном директоре Государственный историко-культурный музей-заповедник «Московский Кремль»[недоступне посилання з Сентябрь 2019]
- ↑ Распоряжение Правительства Российской Федерации от 16 марта 2005 года № 283-р[недоступне посилання з Сентябрь 2019]
- ↑ Распоряжение Правительства Российской Федерации от 28 августа 2009 года № 1242-р[недоступне посилання з Сентябрь 2019]
- ↑ Состав Патриаршего совета по культуре. Архів оригіналу за 1 серпня 2010. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ Состав РАХ. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ Гагарина Галина Юрьевна [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Официальный сайт Российского экономического Университета имени Г. В. Плеханова
- ↑ Караваева Е. Э. — Диссертации на Историческом факультете МГУ. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ Профиль Екатерины Караваевой || Родовое дерево. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ Почему Юрий Гагарин-младший не пошел по стопам своего знаменитого деда. Лабиринтами истории " ХРОНИКИ и КОММЕНТАРИИ. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 8 червня 2022.
- ↑ Судьба семьи Юрия Гагарина. Комментарии: LiveInternet — Российский Сервис Онлайн-Дневников. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ Елена Гагарина — кремлёвская золушка | ИноСМИ — Все, что достойно перевода. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 16 апреля 2019 года № 174 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 4 марта 2004 года № 298 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»[недоступне посилання з Сентябрь 2018]
- ↑ Распоряжение Президента Российской Федерации от 5 сентября 2008 года № 516-рп «О поощрении». Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ 20.06.2006 / 14:01 Е. Ю. Гагарина награждена ведомственной наградой Роскосмоса. Архів оригіналу за 3 вересня 2011. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ Commendatore Ordine al Merito della Repubblica Italiana Dott.ssa Elena Gagarina [Архівовано 10 лютого 2015 у Wayback Machine.](італ.)
- ↑ Церемония награждения в Посольстве Мальтийского Ордена. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ Елена Гагарина и Владимир Урин произведены в офицеры французского ордена Почетного легион. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ Российским деятелям культуры и бизнеса вручили «Золотой мост». Архів оригіналу за 22 листопада 2010. Процитовано 15 травня 2021.
