Газир — Вікіпедія
Гази́р (від адизького (черкеського) г'езир — «напоготові») — циліндричне вмістище для порохових зарядів (а також самі порохові заряди), що імітує патронташ, у деяких народів Північного Кавказу (адиги, карачаївці і балкарці, чеченці тощо).
Газирі являли собою кишені, що нашивалися в один ряд на верхній чоловічий одяг, найчастіше черкеску, і були його невід'ємним атрибутом. У подальшому газирі перетворилися на декоративний елемент національного одягу.
- Вогнепальна зброя на Північному Кавказі [Архівовано 10 листопада 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Газирі // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — Том 2, 1971. — С. 13.