Гайль (річка) — Вікіпедія

Гайль
Долина нижнього Гайлю
46°36′23″ пн. ш. 13°53′15″ сх. д. / 46.6065° пн. ш. 13.8874° сх. д. / 46.6065; 13.8874
Витік	Обертілліях (Карнійські Альпи)
• координати	46°43′2″ пн. ш. 12°32′34″ сх. д. / 46.71722° пн. ш. 12.54278° сх. д. / 46.71722; 12.54278
• висота, м	1518 м[1]
Гирло	Драва
• координати	46°36′23″ пн. ш. 13°53′14″ сх. д. / 46.60639° пн. ш. 13.88722° сх. д. / 46.60639; 13.88722
• висота, м	484 м[2]
Басейн	Чорне море
Країни:	Австрія
Регіон	Каринтія[3]
Довжина	122,2 км
Площа басейну:	1413,9 км²
Середньорічний стік	45,08±0,001 м³/с
Притоки:	Ліві: Гессерінг Праві: Гайліц
Медіафайли у Вікісховищі

|оригінальна_назва=

Гайль  (нім. Gail) — річка в Австрії, найбільша права притока Драви, басейн Чорного моря. Довжина — 122,2 км, площа водозбірного басейну — 1413,9 км²^[4].

Назва річки бере свій початок від давнього іллірійського слова Геліас (Gē'lias / Gailias), що позначало бурхливі пінисті води^[5]. У часи пізньої античності річка згадується під латинською назвою Лікас (Licas / Licus), що трансформувалась в середньовічне Целлія (Cellia), 800 рік. Перша достовірна писемна згадка про річку Гіла (Gila) датується 1090 роком. Каринтійські словенці, що історично проживають в нижній течії річки, називають її Зіля (Zilja), ця назва була запозичена до італійської мови як Зелія (італ. Zeglia).

Бере початок поблизу Обертілліяху на схилах Карнійських Альп в Східному Тіролі на висоті 1518 м^[6][1]. Тече із заходу на схід по тектонічному розлому долинами Тілліахер, Лезахталь і Гайльталь, вздовж кордону з Італією і Словенією. На північ, на лівому березі — Гайтальські Альпи, на південь, на правому березі — Карнійські. Поблизу міста Хермагор в Гайль впадає ліва притока Гессерінг (нім. Gössering), поблизу Арнольдштайна — права притока Гайліц (нім. Gailitz). Поряд із містечком Хермагор озеро Прессеггер-Зее^[6]. Поблизу Кечах-Маутена долина розширюється, заболочена^[6]. У 1348 році, після фріулійського землетрусу в нижній течії річки відбувся величезний зсув берега (10 км), що призвів до великих повідей, залишки зсуву й досі можна побачити на північ від Арнольдштайну. В селищі Марія-Гайль на південний схід від Філлаху Гайль впадає в Драву, уріз води 484 м над рівнем моря^[2].

Гайль поблизу Деллаху	Гайль поблизу Фордербергу	Гирло

Средні витрати води поблизу містечка Федераун складають 45,08 м³/с (дані за 1951–2004 роки спостережень)^[6]. Під час повені витрати води в середньому збільшуються до 398 м³/с, найбільші витрати води — 850 м³/с були зафіксовані під час повіді 5 листопада 1966 року.

Верхів'я річки знаходяться в майже не потурбованому природному стані, що дає можливість зберігати звичайне середовище гніздування для водних куликів: перевізників (Actitis hypoleucos), оляпок (Cinclus cinclus), гірських плисок (Motacilla cinerea). Людський вплив на екологію нижньої течії річки поступово регулюється законодавчими актами з 1870-х років. У річці водиться 17 видів риб: марена (Barbus barbus), підуст (Chondrostoma nasus), ялець-андруга (Telestes souffia) та інші.

На берегах річкі розташовані міста (від витоків до гирла): у Тіролі — Обертілліях, Унтертілліях; у Каринтії — Лезахталь, Кечах-Маутен (705 м над рівнем моря), Деллах (672 м), Кірхбах, Хермагор-Прессеггер-Зее (602 м), Санкт-Стефан-ім-Гайльталь, Неч-ім-Гайльталь, Файштріц-ан-дер-Ґайл, Хоентурн, Арнольдштайн і Фордерберг (565 м)^[6].

• (нім.) 125 Jahre Gailregulierung. Wasserwirtschaft im Wandel der Zeit. Herausgeber: Amt der Kärntner Landesregierung, Abteilung 18: Wasserwirtschaft. Hermagor, Juni 2001.
• (нім.) Wolfgang Honsig-Erlenburg, Werner Petutschnig (Hrsg.): Die Gewässer des Gailtales. Naturwissenschaftlicher Verein für Kärnten, Klagenfurt 2002.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гайль (річка)

• (нім.) Hydrographischer Dienst in Kärnten — Onlinemessdaten Kärnten [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
• (нім.) Bericht über eine Kajaktour [Архівовано 7 червня 2015 у Wayback Machine.].