Гай Марк Дуілій — Вікіпедія

Гай Марк Дуілій
Гай Марк Дуілій
лат. C. Duillius M.f.M.n.
Народився	3 століття до н. е.; Стародавній Рим
Помер	3 століття до н. е.; невідомо
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	давньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мов	латина
Учасник	Битва при Мілах і Перша Пунічна війна
Посада	цензор Стародавнього Риму, диктатор, давньоримський сенатор[d] і консул
Батько	невідомо
Мати	невідомо
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Гай.

Гай Марк Дуілій (III ст. до н. е.) — римський полководець та видатний флотоводець, який здобув для Риму першу в його історії велику морську перемогу при Мілах. Відомий завдяки запровадженню морських традицій римського флоту, його зміцненню та ряду блискавичних морських перемог над Карфагеном під час Першої Пунічної війни. Консул 260 року до н. е.

Біографія

Походив з плебейського роду Дуіліїв. Онук Марка Дуілія, син Марка Дуілія.

Внесок у хід Першої пунічної війни

У 260 році до н. е. його обрано консулом разом із Корнелієм Сципіоном Азіною. Саме в цей рік за дуже короткий час римляни побудували новий військовий флот, що налічував 120 кораблів. Кораблі були подібними до карфагенських, але були оснащені новим технічним винаходом — абордажним «вороном» та містили додатковий численний екіпаж — морську піхоту (маніпуларіїв), що давало перевагу римлянам при абордажній сутичці.^[2]

Флот римлян та легіони вирушили до Сицилії. Флотом командував Корнелій, легіонами — Дуілій. Корнелій розділив флот і на чолі невеликого передового загону з 17 кораблів швидше прибув у Мессану, а потім, не чекаючи решти флоту, вирушив на Ліпарські острови, мешканці яких прислали посланця з бажанням перейти під владу Риму. По прибуттю на острови, флотилія Корнелія зненацька була блокована карфагенським флотом Ганібала Гіскона, в результаті паніки серед римлян, їх кораблі були захоплені без бою, а частина екіпажів потрапила в полон. Корнелій за це отримав прізвисько «Азіна», тобто «віслюк».

Дізнавшись про поразку і полон іншого консула, Дуілій залишив легіони трибунам, очолив основний флот зі 103-х кораблів, що лишилися,^[3] і вирушив вздовж північного узбережжя Сицилії на захід. Назустріч йому плив Ганнібал Гіскон, який нерозважливо розділив свій флот на дві частини і на чолі першої меншої частини атакував Дуілія біля миса Міла, використовуючи класичну тактику античної епохи корабельний таран. Для карфагенян нова абордажна тактика римлян виявилися повною несподіванкою, а маніпуларії, що стрімко десантувалися, дуже легко захопили кораблі супротивника. Друга атака решти карфагенського флоту була недовгою і більшість кораблів панічно втекли.

Карфаген втратив 50 кораблів, почасти їх було затоплено, почасти — захоплено, 3 тисячі карфагенських моряків загинуло, а 7 тисяч були взяті в полон.^[2]

Наслідки перемоги

Для Риму, який до того не мав традицій мореплавства і власного військового флоту це була перша велика перемога на морі в його історії, яка поставила крапку на Середземноморській гегемонії Карфагену.

Після цієї битви, Дуілій на чолі війська висадився на Сицилії, де захопив Еегесту, Мацеллу і повернувся в Рим. У Римі його дуже шанували за його військові успіхи. Пам'ять про нього «закарбувалася» на колоні, прикрашеній корабельними носами. Сам Дуілій, на знак подяки за перемогу, збудував храм богу благих початків.

Подальше життя

У 258 році до н. е. став цензором разом з Луцієм Корнелієм Сціпіоном. На цій посаді освятив храм Буревіям близько Капенських воріт у Римі. У 231 році до н. е. його призначено диктатором для проведення коміцій (виборів). Подальша доля невідома.

Примітки

↑ ^а ^б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
d:Track:Q31350139 d:Track:Q980809 d:Track:Q466021
↑ ^а ^б Полибий. Всеобщая история. — М., 2004. — Т. 1. — 768 с. — ISBN 5-17-024958-6
↑ Деякі історики вважають, що кораблів було більше, бо до римського флоту майже напевно приєдналися кораблі союзних їм міст Сицилії

Література

Штолль Г. В. История Древнего Рима в биографиях.\ — Смоленск: Русич, 2003.- 576 с. (рос.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7725634"_data-entity-id="Q31350139"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Роберт_Броутон|Thomas_Robert_Shannon_Broughton]]</i>_[[:d:Q31350139|The_Magistrates_of_the_Roman_Republic]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:en:Society_for_Classical_Studies|Society_for_Classical_Studies]],_1951._—_ISBN_0-89130-812-1,_0-89130-811-3</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q31350139]][[d:Track:Q980809]][[d:Track:Q466021]]</div>-1] а ^б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
d:Track:Q31350139 d:Track:Q980809 d:Track:Q466021

[pol-2] а ^б Полибий. Всеобщая история. — М., 2004. — Т. 1. — 768 с. — ISBN 5-17-024958-6

[3] Деякі історики вважають, що кораблів було більше, бо до римського флоту майже напевно приєдналися кораблі союзних їм міст Сицилії

[1]

[2]

[3]

п о р Цензори Римської республіки та Римської імперії
V століття до н. е.	443: Луцій Папірій Мугіллан та Луцій Семпроній Атратін — 435: Гай Фурій Паціл Фуз та Марк Геганій Мацерін — 430: Луцій Папірій Красс та Луцій Юлій Юл — 418: Маній Емілій Мамерцін і Луцій Папірій Мугіллан — 403: Марк Фурій Камілл та Марк Постумій Альбін Регіллен
IV століття до н. е.	393: Луцій Папірій Курсор та Гай Юлій Юл ^†,цензор-суффект- Марк Корнелій Малугінен — 389: Луцій Папірій Мугіллан (?) і Марк Фурій Фуз (?) — 380: Спурій Постумій Альбін Регіллен ^† і Гай Сульпіцій Камерін — 378: Спурій Сервілій Пріск та Квінт Клелій Сікул — 366: Гай Сульпіцій Петік і Авл Постумій Альбін Регіллен (?) — 363 або 358: Марк Фабій Амбуст і Луцій Фурій Медуллін — 351: Гней Манлій Капітолін Імперіос та Гай Марцій Рутіл — 340: Публій Корнелій Сципіон та Луцій Корнелій Сципіон (???) — 332: Спурій Постумій Альбін та Квінт Публілій Філон — 319: Гай Сульпіцій Лонг і невстановлена особа (???) — 318: Луцій Папірій Красс та Гай Меній — 312: Аппій Клавдій Цек та Гай Плавцій Венокс — 307: Марк Валерій Максим Корвін та Гай Юній Брут Бубульк — 304: Квінт Фабій Максим Рулліан та Публій Децій Мус
III століття до н. е.	300 або 299: Публій Сульпіцій Саверріон та Публій Семпроній Соф — 294: Публій Корнелій Арвіна та Гай Марцій Рутил Цензорин — між 290 та 288: Спурій Карвілій Максим та Квінт Фабій Максим Гург (?) — 283: Квінт Цедіцій Ноктуа і невстановлена особа — 280: Луцій Корнелій Сципіон Барбат та Гней Доміцій Кальвін Максим — 275: Квінт Емілій Пап та Гай Фабрицій Лусцін — 272 або 271: Луцій Папірій Претекстат та Маній Курій Дентат — 269: Луцій Емілій Барбула та Квінт Марцій Філіп — 265: Гней Корнелій Блазіон та Гай Марцій Рутіл Цензорін (у 2-й раз) — 258: Луцій Корнелій Сципіон та Гай Марк Дуілій — 253: Луцій Постумій Мегелл ^† і Децим Юній Пера — 252: Маній Валерій Максим Корвін Мессала та Публій Семпроній Соф — 247: Авл Манлій Торкват Аттік та Авл Атілій Калатін — 241: Марк Фабій Бутеон та Гай Аврелій Котта — 236: Луцій Корнелій Лентул Кавдін та Квінт Лутацій Церкон — 234: Авл Постумій Альбін та Гай Атілій Бульб — 231: Тит Манлій Торкват та Квінт Фульвій Флакк — 230: Квінт Фабій Максим Веррукоз та Марк Семпроній Тудітан — 225: Гай Клавдій Центон та Марк Юній Пера — 220: Луцій Емілій Пап та Гай Фламіній — 214: Публій Фурій Філ та Марк Атілій Регул — 210: Луцій Ветурій Філон ^† і Публій Ліциній Красс Дів — 209: Марк Корнелій Цетег та Публій Семпроній Тудітан — 204: Гай Клавдій Нерон та Марк Лівій Салінатор
II століття до н. е.	199: Публій Корнелій Сціпіон Африканський та Публій Елій Пет — 194: Гай Корнелій Цетег та Секст Елій Пет Кат — 189: Тит Квінкцій Фламінін та Марк Клавдій Марцелл — 184: Луцій Валерій Флакк та Марк Порцій Катон — 179: Марк Емілій Лепід та Марк Фульвій Нобіліор — 174: Авл Постумій Альбін Луск та Квінт Фульвій Флакк — 169: Гай Клавдій Пульхр та Тиберій Семпроній Гракх — 164: Луцій Емілій Павло Македонський та Квінт Марцій Філіп — 159: Публій Корнелій Сципіон Назіка Коркул та Марк Попіллій Ленат — 154: Марк Валерій Мессала та Гай Кассій Лонгін — 147: Луцій Корнелій Лентул Луп та Луцій Марцій Цензорін — 142: Публій Корнелій Сціпіон Еміліан Африканський та Луцій Муммій — 136: Аппій Клавдій Пульхр та Квінт Фульвій Нобіліор — 131: Квінт Цецилій Метелл Македонський та Квінт Помпей — 125: Гней Сервілій Цепіон та Луцій Кассій Лонгін Равілла — 120: Квінт Цецилій Метелл Балеарік та Луцій Кальпурній Пізон Фругі — 115: Луцій Цецилій Метелл Далматік та Гней Доміцій Агенобарб — 109: Марк Емілій Скавр та Марк Лівій Друз ^† — 108: Квінт Фабій Максим Ебурн та Гай Ліциній Гета — 102 Гай Цецилій Метелл Капрарій і Квінт Цецилій Метелл Нумідійський
I століття до н. е.	97: Луцій Валерій Флакк та Марк Антоній Оратор — 92: Гней Доміцій Агенобарб та Луцій Ліциній Красс — 89: Луцій Юлій Цезар та Публій Ліциній Красс — 86: Луцій Марцій Філіп та Марк Перперна — 70: Гней Корнелій Лентул Клодіан та Луцій Геллій Поплікола — 65: Марк Ліциній Красс та Квінт Лутацій Катул Капітолін — 64: Маній Ацилій Глабріон (?) і Луцій Аврелій Котта — 61: Гай Скрибоній Куріон і Луцій Юлій Цезар (?) — 55: Марк Валерій Мессала Нігер та Публій Сервілій Ватія Ісаврік — 50: Аппій Клавдій Пульхр та Луцій Кальпурній Пізон Цезонін — 42: Публій Сульпіцій Руф та Гай Антоній Гібрида — 28: Октавіан Август та Марк Віпсаній Агріппа — 22: Павло Емілій Лепід та Луцій Мунацій Планк — 8: Октавіан Август (без колеги)
I століття н. е.	14: Октавіан Август та Тиберій Клавдій Нерон — 43: Клавдій та Луцій Вітеллій — 73: Веспасіан та Тіт Флавій Веспасіан — починаючи з Доміціана римські імператори отримували цензорські повноваження довічно
^† помер, перебуваючи на посаді, (?) — ім'я цензора або дата його цензорства спірні, (???) — існування цензорів цього року спірно

п о р Диктатори та начальники кінноти Стародавнього Риму IV століття до н. е. → Диктатори та начальники кінноти Стародавнього Риму III століття до н. е. → Диктатори та начальники кінноти Стародавнього Риму I століття до н. е.
III століття до н. е.	між 291 і 285 до н. е.: Марк Емілій Барбула / ? · між 291 і 285 до н. е.: Аппій Клавдій Цек / ? · між 291 і 285 до н. е.: Публій Корнелій Руфін / ? · 287 до н. е.: Квінт Гортензій / ? · 280 до н. е.: Гней Доміцій Кальвін Максим / ? · 263 до н. е.: Гней Фульвій Максим Центумал / Квінт Марцій Філіпп · 257 до н. е.: Квінт Огульній Галл / Марк Леторій Планціан (Marcus Laetorius Plancianus) ? · 249 до н. е.: Марк Клавдій Гліція / Луцій Цецилій Метелл · 249 до н. е.: Авл Атілій Калатін / Луцій Цецилій Метелл · 246 до н. е.: Тиберій Корунканій / Марк Фульвій Флакк · 231 до н. е.: Гай Марк Дуілій / Гай Аврелій Котта · 224 до н. е.: Луцій Цецилій Метелл / Нумерій Фабій Бутеон · 221 до н. е.: Квінт Фабій Максим Веррукоз / Гай Фламіній · 217 до н. е.: Луцій Ветурій Філон / Марк Помпоній Матон · 216 до н. е.: Марк Фабій Бутеон / ? · 213 до н. е.: Гай Клавдій Центон / Квінт Фульвій Флакк · 210 до н. е.: Квінт Фульвій Флакк / Публій Ліциній Красс Дів · 208 до н. е.: Тит Манлій Торкват / Гай Сервілій Гемін · 207 до н. е.: Марк Лівій Салінатор / Квінт Цецилій Метелл · 205 до н. е.: Квінт Цецилій Метелл / Луцій Ветурій Філон · 203 до н. е.: Публій Сульпіцій Гальба Максим / Марк Сервілій Пулекс Гемін · 202 до н. е.: Гай Сервілій Гемін / Публій Елій Пет · У II столітті до н. е. диктатори та начальники кінноти не призначалися
порядок розташування — ім'я диктатора / ім'я начальника кінноти; (?) — ім'я диктатора / начальника кінноти або дата цього спірні чи невідомі;

Література та бібліографія	Sandrart.net · ToposText
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Britannica (11-th) · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Dizionario di Storia
Довідкові видання	Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie
Нормативний контроль	BNE: XX5669434 · BNF: 177398230 · ERRR: 11447102 · Freebase: /m/02cvsr · GND: 101762061X · VIAF: 166149542591600300636, 221106167