Гай Юлій Север — Вікіпедія

Гай Юлій Север (лат. Gaius Iulius Severus; ? — після 162) — державний і військовий діяч Римської імперії, консул 155 року.

Походив з аристократичної галатської родини. Його предок отримав римське громадянство від Октавіана Августа. Батько Гай Юлій Север був у 138 році консулом-суфектом.

Розпочав кар'єру військовим трибуном у IV Скифському легіоні. Згодом був квестором, народним трибуном. У 145 році призначений міським претором. У 147—150 роках очолив XXX Переможний Ульпіїв легіон. У 151—154 роках був куратором віа Аппія.

155 року був призначений консулом разом з Марком Юнієм Руфіном Сабінианом. У 155—162 роках Север керував провінцією Сирія Палестинська як імператорський легат—пропретор. Подальша доля невідома.

• Der Neue Pauly, Stuttgardiae 1999, T. 6, c. 42 (нім.)