Гай Юлій Юл (консул 489 року до н. е.) — Вікіпедія
Гай Юлій Юл | |
---|---|
лат. C. Iulius C.f. Iullus | |
Народився | 540 до н. е. Стародавній Рим |
Помер | після 489 до н. е. невідомо |
Громадянство | Римська республіка |
Діяльність | політик |
Знання мов | латина |
Суспільний стан | патрицій[1] |
Посада | консул |
Термін | 489 рік до н.е. |
Попередник | Квінт Сульпіцій Камерін Корнут |
Наступник | Спурій Навцій Рутіл |
Рід | Юлії |
Батько | Луцій Юлій |
Мати | невідомо[1] |
Діти | 2 сина |
Гай Юлій Юл (лат. Caius Iulius Iullus; 540 до н. е. — після 489 до н. е.) — політичний діяч Римської республіки.
Походив з патриціанського роду Юліїв. Син Луція Юлія, впливового патриція та сенатора за володарювання царя Тарквінія Гордого.
У 489 році до н. е. його було обрано консулом разом з Публієм Пінарієм Мамерціном Руфом через свою невойовничисть. Під час Великих ігор консули отримали донос від вольська Аттія Тулія, що його співвітчизники, які зібралися в місті, планують заворушення. Консули доповіли про це сенатові, було прийнято постанову про видалення вольсків з міста, яке призвело до відпадання їх від Риму.
- Гай Юлій Юл, консул 482 року до н. е.
- Вопіск Юлій Юл, консул 473 року до н. е.
- Der Neue Pauly, Stuttgardiae 1999, Vol. 6, p. 22 (нім.)