Галактика Спляча Красуня — Вікіпедія
Галактика Спляча Красуня [1] | |
---|---|
Відкриття | Пігот Едвард 23 березня 1779 |
Розташування (епоха J2000.0) | |
Сузір'я | Волосся Вероніки |
Пряме піднесення | 12г 56х 43.7с[2] |
Схилення | +21° 40′ 58″[2] |
Червоний зсув | 0.001361 |
Видима зоряна величина (V) | 8,5 |
Яскравість поверхні (specify) | 12,7 |
Характеристики | |
Габбл-тип | (R)SA(rs)ab, HIISy2 |
Позначення | |
PGC 44182, M 64, UGC 8062, MCG 4-31-1, Black Eye galaxy, ZWG 130.1, KARA 559, IRAS12542+2157 |
Мессьє 64 (М64, інші позначення -NGC 4826,ZWG 130.1,UGC 8062, KARA 559, MCG 4-31-1, IRAS12542 +2157,PGC 44182, Галактика Спляча Красуня, Галактика Чорне Око) — галактика у сузір'ї Волосся Вероніки.
Відкривачем цього об'єкта є Едвард Піготт, який вперше спостерігав за об'єктом 23 березня 1779.
Особливістю цього об'єкта є його походження з двох злиплих галактик з різним напрямом обертання. Внаслідок цього газопиловий диск у внутрішній частині об'єкта обертається в протилежну сторону щодо обертання зірок і газу на його периферії.
Цей об'єкт входить у число перерахованих в оригінальній редакції нового загального каталогу.
М64 завдяки настільки чудовій особливості зовнішнього вигляду — популярний об'єкт для аматорських спостережень. Найкращий час для спостережень — з кінця зими і до початку літа. Місце розташування М64 знайти неважко: на уявній лінії α — γ Волосся Вероніки (ближче до α) в гарну ніч ледь помітна неяскрава зірочка 35 Com (5 m ). «Чорне Око» слід шукати в градусі на північний схід-схід від неї. У оптичний шукач телескопа або бінокль галактика не кидається в очі.
У аматорський телескоп спочатку відзначається витягнута еліптична форма галактики і яскраве майже зіркоподібне ядро. Вночі (без штучної і природної засвічення) при апертурі телескопа від 200—300 мм при уважному розгляданні на північний схід від ядра добре видно освіту, що дало назву цьому об'єкту. Витягнутий темний провал яскравості окреслює ядро, надаючи зображенню галактики дуже експресивний вигляд. З боку цієї темної плями з галактикою сусідить яскрава (11 m ) зірка переднього плану.
- M53 — (в 5 градусах на південний схід, у α Com) яскраве і концентроване кулясте скупчення;
- M85, M100, M88, M60, M59, M58, M89 і M90 — (на південний захід) скупчення галактик в Діві;
- M3 — (на північний схід, У Гончих Псах) яскраве кулясте скупчення
- ↑ J. L. Tonry, A. Dressler, J. P. Blakeslee, E. A. Ajhar, A. B. Fletcher, G. A. Luppino, M. R. Metzger, C. B. Moore (2001). The SBF Survey of Galaxy Distances. IV. SBF Magnitudes, Colors, and Distances. Astrophysical Journal. 546 (2): 681—693. arXiv:astro-ph/0011223. Bibcode:2001ApJ...546..681T. doi:10.1086/318301.
- ↑ а б в NASA/IPAC Extragalactic Database. Results for NGC 4826. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 6 листопада 2006.
- ↑ Object query : M64. SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 9 липня 2008.
Посилання
[ред. код]- NGC 4826 в Новому загальному каталозі: англійською, французькою
- Інформація про NGC 4826 в каталозі Revised NGC and IC Catalog(англ.)
- NGC 4826 в базі SIMBAD(англ.)
- NGC 4826 в базі Vizier(англ.)
- NGC 4826 в базі NASA Extragalactic Database(англ.)
- Бази даних про об'єкти NGC/IC(англ.)
- M64 на WikiSky [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- M64: галактика Спляча Красуня [Архівовано 11 січня 2011 у Wayback Machine.]
◄ NGC 4822 | NGC 4823 | NGC 4824 | NGC 4825 | NGC 4826 | NGC 4827 | NGC 4828 | NGC 4829 | NGC 4830 ► |