Гамбурзька картинна галерея — Вікіпедія

Гамбурзька картинна галерея
нім. Hamburger Kunsthalle
53°33′18″ пн. ш. 10°00′11″ сх. д. / 53.555° пн. ш. 10.003055555556° сх. д. / 53.555; 10.003055555556
Тип	художня галерея[1] і колекція[d]
Статус спадщини	heritage monument in Hamburgd[2]
Склад	Kunsthalle Hamburg, Libraryd і Kupferstichkabinett (Hamburg)d
Країна	Німеччина
Розташування	Гамбург, Німеччина
Адреса	20095    Glockengießerwall 20095 Hamburg
Архітектор	Hermann von der Huded[3] і Georg Theodor Schirrmacherd[3]
Засновано	1869
Відкрито	1868
Режим роботи	вт-ср/пт-нд 10:00-18:00, чт 10:00-21:00
Директор	проф. д-р Губертус Гаснер
Сайт	Офіційний сайт ]
Гамбурзька картинна галерея (Німеччина)
Гамбурзька картинна галерея у Вікісховищі

Га́мбурзька карти́нна галере́я, також Га́мбурзька Кунстга́лле (нім. Hamburger Kunsthalle) — художній музей у Гамбурзі. 

Музей розташований у двох з'єднаних між собою будівлях, що розташовані між центральним залізничним вокзалом та набережною річки Альстер на місці, фортечного муру, що колись захищав місто. Загальна виставкова площа музею становить понад 13 000 м². Традиційно центральне місце в Гамбурзькій картинній галереї займає колекція XIX ст. Однак, в музеї також є відділ старих майстрів та модернізму. Для творів сучасного мистецтва виділено цілий комплекс будівель. У гравюрному кабінеті зберігаються понад 100 000 аркушів. 

Ініціатива створення в Гамбурзі художнього музею належала жителям міста, які з 1817 р. об'єдналися у спілку любителів мистецтва. 1846 року вони виступили з відповідним вимогам до міської влади. Місто виділило земельну ділянку, на якій в 1863–1869 роках під керівництвом архітекторів Георга Теодора Шіррмахера та Германа фон дер Гуді споруджено цегляну будівлю Галереї. До неї в 1912–1921 роках архітектором Фріцем Шумахером було прибудовано флігель з черепашкового вапняку з куполом. 

1937 року, у час панування нацистської ідеології, 74 твори мистецтва гамбурзької галереї були названі дегенеративним мистецтвом та конфісковані. 

У липні 1978 року, коли для проведення ремонтних робіт в музеї була відключена сигналізація, з гамбурзької галереї було викрадено 22 картини загальною вартістю близько 2 млн німецьких марок. 

1995 року комплекс музейних будівель поповнився «Галереєю сучасності», прямокутною будівлею з пісковика за проєктом Освальда Матіаса Унгерса. 

У перші роки свого існування колекція музею поповнювалася коштом подарованих творів мистецтва, що відповідали смакам свого часу. 

Лише завдяки першому директорові Кунстгалле Альфредові Ліхтварку, що вступив на посаду 1886 року, колекція Галереї набула системності. У музеї з'явився відділ середньовічного мистецтва, представленого майстром Бертрамом, майстром Франке та Гінріком Фунгофом. Однак особлива увага при доборі експонатів для художнього зібрання приділялася мистецтву  XIX ст. Галерея зберігає твори Макса Лібермана, з яким дружив Ліхтварк, Ловіса Корінта, Андерса Цорна, Едуара Вюйара, П'єра Боннара та інших художників, що створювали ведути Гамбурга. Теодор Гаген представлений декількома пейзажами гамбурзького порту. Альфред Ліхтварк познайомив широку громадськість із творчістю Каспара Давида Фрідріха, а також Філіпа Отто Рунге. Під керівництвом Ліхтварка цілеспрямовано купувалися полотна сучасних художників, таких як Адольф фон Менцель та Вільгельм Лейбл. 

Колекція голландських майстрів та гравюрного кабінету постали з творів мистецтва, що перейшли до музею як спадок за заповітами різних колекціонерів. Уважається, що полотна імпресіоністів з'явилися в Гамбурзі завдяки впливу Макса Ліберманом. 

За часів директорства Ліхтварка було також придбано 2499 монет та медалей, частина яких представлена зараз ​​у Монетному кабінеті . 

За наступника Ліхтварка Густава Паулі, який очолював до цього Картинну галерею в Бремені, на науковій основі було розширено фонди гравюрного кабінету. У колекції з'явилися також роботи відомих художників-експресіоністів Оскара Кокошки та Франца Марка. 

У побудованому 1995 року музейному будинку неподалік від мосту Ломбардсбрюке (нім. Lombardsbrücke) проходять змінні виставки, присвячені модернізму та поп-арту. 

• Peter Prange: Deutsche Zeichnungen aus dem Kupferstichkabinett der Hamburger Kunsthalle 1450—1800. 2 Bände, Verlag Böhlau, Köln/Weimar 2006, ISBN 978-3-412-35305-6 
• « … diese der edlen Kunst gewidmeten Hallen.» Zur Geschichte der Hamburger Kunsthalle, Ulrich Luckhardt, Hamburger Kunsthalle, Hamburg 1994, ISBN 3-922909-11-6
• Hinter der Kunst: Die Hamburger Kunsthalle. Sanierung des Gründungsbaus, Markus Dorfmüller, Markus Kröger, Junius Verlag, Hamburg 2008, ISBN 978-3-88506-585-2
• Die Sammlungen der Hamburger Kunsthalle — Die Gemälde der Alten Meister (Band I), Hrsg. von Martina Sitt, Uwe M. Schneede, Texte von Martina Sitt, unter Mitarbeit von Gerrit Walczak, Hamburger Kunsthalle, Hamburg 2007, ISBN 978-3-87909-879-8
• Die Sammlungen der Hamburger Kunsthalle — Italienische Zeichnungen 1450—1800 (Band II), David Klemm, Hamburger Kunsthalle, Hamburg 2008, ISBN 978-3-412-20261-3
• Die Sammlungen der Hamburger Kunsthalle — Die Galerie der Gegenwart — Gemälde, Objekte, Installationen (Band V.1) Hrsg. von Christoph Heinrich, Uwe M. Schneede, Texte von Christoph Heinrich, Nicola Müllerschön, Hamburger Kunsthalle, Hamburg 2007, ISBN 978-3-87909-941-2
• Die Sammlungen der Hamburger Kunsthalle — Die Galerie der Gegenwart — Photographie (Band V.2), Hrsg. von Christoph Heinrich, Uwe M. Schneede, Texte von Nina Zimmer, Hamburger Kunsthalle, Hamburg 2008, ISBN 978-3-87909-942-9
• Die Sammlungen der Hamburger Kunsthalle — Die Galerie der Gegenwart — Audio. Video (Band V.3), Hrsg. von Frank Barth, Uwe M.Schneede, Texte von Dirck Möllmann, Hamburger Kunsthalle, Hamburg 2008, ISBN 978-3-87909-953-5
• Die Sammlungen der Hamburger Kunsthalle — Die Gemälde der Klassischen Moderne (Band IV), Hrsg. von Hubertus Gaßner, Uwe M. Schneede, Texte von Marcus Andrew Hurttig, Hamburger Kunsthalle, Hamburg 2010, ISBN 978-3-86832-008-4
• Konzeptkunst in der Hamburger Kunsthalle: Die Sammlung Elisabeth Und Gerhard Sohst Ortrud Westheider, Hamburger Kunsthalle, Hamburg, ISBN 978-3-922909-20-0
• Deutsche Zeichnungen aus dem Kupferstichkabinett der Hamburger Kunsthalle 1450—1800., 2 Bände, Peter Prange, Verlag Böhlau, Köln/Weimar 2006, ISBN 978-3-412-35305-6

• 
  Майстер Франке. «Ісус, що страждає». 1434
• 
  Альбрехт Дюрер. «Лев». 1494
• 
  Джованні Баттіста Тьєполо. «Христос на Оливковій горі та янгол з кубком.»  1745-1750
• 
  Каспар Давид Фрідріх. «Мандрівник над морем туману». 1818
• 
  Каспар Давид Фрідріх. «Замерзле море». 1823-1824
• 
  Карл Блехен. «Пальмовий будиночок на Павичевому острові біля Потсдама» 1832-1834
• 
  Жан-Леон Жером. «Фріна перед ареопагом». 1861
• 
  Поль Сезанн «Сена біля Берсі» 1876-1878
• 
  Поль Гоген, «Хлопчики, що купаються» 1888
• 
  Макс Ліберман «Березова алея в саду на Ваннзее» 1918

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гамбурзька картинна галерея

• Офіційна сторінка [Архівовано 16 грудня 2020 у Wayback Machine.]
• Товариство друзів галереї [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Бібліографія. Гамбурзька картинна галерея // Німецька національна бібліотека