Ганс-Георг фон Фрідебург — Вікіпедія
Ганс-Георг фон Фрідебург | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Hans-Georg von Friedeburg | |||||||||||||||
Народження | 15 липня 1895 Страсбург, Ельзас-Лотарингія, Німецька імперія | ||||||||||||||
Смерть | 23 травня 1945 (49 років) Мюрвик-Фленсбург, Шлезвіг-Гольштейн, Третій Рейх отруєння ціаністим каліємd | ||||||||||||||
Поховання | Friedhof Adelbyd | ||||||||||||||
Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | ||||||||||||||
Приналежність | Кайзерліхмарине Рейхсмарине Крігсмаріне | ||||||||||||||
Вид збройних сил | військово-морські сили | ||||||||||||||
Рід військ | підводні сили | ||||||||||||||
Роки служби | 1914–1945 | ||||||||||||||
Звання | Генерал-адмірал | ||||||||||||||
Командування | Крігсмаріне | ||||||||||||||
Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Іспанії Друга світова війна | ||||||||||||||
Діти | Людвіг фон Фрідебург | ||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||
Ганс-Георг фон Фрідебург у Вікісховищі |
Ганс-Георг фон Фрідебург (нім. Hans-Georg von Friedeburg; 15 липня 1895, Страсбург, Німецька імперія — 23 травня 1945, Мюрвик-Фленсбург, Третій рейх) — німецький військовий діяч часів Третього Рейху, флотоводець, генерал-адмірал Крігсмаріне (1945), воєнний злочинець. Після смерті Адольфа Гітлера обійняв посаду головнокомандувача Крігсмаріне замість Карла Деніца. По завершенню Другої світової війни, не бажаючи постати перед трибуналом, покінчив життя самогубством.
23 грудня 1914 року вступив в ВМФ у званні фенріх.
Учасник 1-ї світової війни, з 20 грудня 1914 року служив на лінійному кораблі «Кронпринц». 13 липня 1916 отримав звання лейтенанта.
4 грудня 1917 року перейшов до підводний флот і з 20 червня по 27 листопада 1918 року служив вахтовим офіцером на підводному човні U-114. За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 1-го і 2-го класу.
З 28 листопада 1918 року в інспекції підводного флоту.
З 16 грудня 1918 року вахтовий офіцер на легкому крейсері «Регенсбург», з 16 жовтня 1919 року — крейсера «Кенігсберг».
З 1 червня 1920 року ад'ютант корабельної кадрованій дивізії «Нордзе», з 7 вересня 1920 року — на крейсері «Гамбург». З лютого 1922 року служив в частинах берегової оборони. З 21 грудня 1924 по 1 квітня 1925 року і з 30 травня 1925 по 30 червня 1927 року — вахтовий і торпедний офіцер на крейсері «Гамбург», в 1925 році інструктор торпедної школи.
З 23 квітня 1929 року офіцер зв'язку ВМС при командуючому I військовим округом (Східна Пруссія).
З 16 червня 1932 року перебував референтом при Курт фон Шлейхер. 1 лютого 1933 призначений ад'ютантом Еріха Редера та 1 квітня підвищений до звання капітана 3-го рангу.
З 1934 року — в штабі командування флоту, потім військово-морський ад'ютант військового міністра Вернера фон Бломберга.
З 30 вересня 1936 1-й офіцер легкого крейсера «Карлсруе». З 17 березня 1938 року офіцер Адмірал-штабу при командуючому німецькими ВМС в Іспанії. З 2 листопада 1938 року офіцер Адмірал-штабу при штабі командувача охороною Північного моря.
6 лютого 1939 переведений в розпорядження командувача підводним флотом. Найближчий співробітник Карла Деніца. З 6 червня по 8 липня 1939 командував підводним човном U-27.
З 25 вересня 1939 року начальник Організаційного відділу штабу командувача підводним флотом.
З 12 вересня 1941 року — 2-й командувач підводним флотом. Після призначення Деніца головнокомандувачем ВМС Фрідебург 30 січня 1943 року було призначено командувачем адміралом підводним флотом (Деніц зберіг за собою пост командувача підводним флотом), фактично в руках Фрідебург зосередилося все керівництво підводними силами Німеччини. Користувався безумовною довірою і підтримкою Деніца.
Після призначення Деніца рейхспрезидентом Німеччини Фрідебург з 1 травня 1945 року був головнокомандуючим німецьким ВМС. 4 травня 1945 року підписав Акт про часткову капітуляцію вермахту на північному просторі Німеччини. 7 травня 1945 разом з генералом Альфредом Йодлем в Реймсі підписав Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. 9 травня 1945 року на вимогу радянського командування, яке не визнало капітуляцію 7 травня, разом з генерал-фельдмаршалом Вільгельмом Кейтелем і генерал-полковником авіації Гансом-Юргеном Штумпфом підписав в Потсдамі Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Потім повернувся в штаб-квартиру уряду Деніца в морському училищі в Мюрвіке.
Перед арештом уряду покінчив життя самогубством. Наступником Фрідебурга на посаді головнокомандувача німецьких ВМС союзники призначили генерал-адмірала Вальтера Вайцеху, який демобілізував німецький флот.
У Фрідебурга були двоє синів: Людвіг (1924—2010) та Фрідріх (1926—1991). Обидва служили офіцерами підводниками.
Військова кар'єра
- 1 квітня 1914 — кандидат-офіцер ВМС
- 23 грудня 1914 — фенріх ВМС
- 1915 — обер-фенріх ВМС
- 13 липня 1916 — лейтенант-цур-зее
- 28 вересня 1920 — обер-лейтенант-цур-зее
- 1 липня 1925 — капітан-лейтенант
- 1 квітня 1933 — корветтен-капітан
- 1 січня 1937 — фрегаттен-капітан
- 1 січня 1939 — капітан-цур-зее
- 1 вересня 1942 — контр-адмірал
- 1 лютого 1943 — віце-адмірал
- 1 квітня 1943 — адмірал
- 1 травня 1945 — генерал-адмірал
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Лицарський хрест Ордена Церінгенського лева 2-го класу з мечами (Баден)
- Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у вермахті» 4-го, 3-го, 2-го та 1-го класу (25 років)
- Іспанський хрест у сріблі з мечами
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Німецький хрест в сріблі (6 червня 1942)
- Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (17 січня 1945)
- Бернард Монтгомері (сидить праворуч) і фон Фрідебург підписують попередній Акт про капітуляцію Німеччини (7 травня 1945)
- Могила Фрідебурга
- Heinz-Ludger Borgert. Generaladmiral Hans-Georg von Friedeburg. — Darmstadt: Primus Verlag, 1998. — P. 55-62. — (Hitlers militärische Elite. Vom Kriegsbeginn bis zum Weltkriegsende). — ISBN 3-89678-089-1
- Borgert, Heinz-Ludwig (1998): Generaladmiral Hans-Georg von Friedeburg. In: Gerd R. Ueberschär (ed.): Hitlers militärische Elite. 68 Lebensläufe. Frankfurt am Main: Primus Verlag, 2011 (second edition). ISBN 978-3-534-23980-1
- Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X
- Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.(рос.)
- von Friedeburg, Hans-Georg. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 16 грудня 2012. (нім.)
- Generaladmiral Hans-Georg von Friedeburg. на geocities.com. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 16 грудня 2012. (англ.)
- Hans-Georg von Friedeburg. на uboat.net. Архів оригіналу за 12 червня 2010. Процитовано 16 грудня 2012. (англ.)
- Friedeburg, Hans Georg [Архівовано 21 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Organization of the Kriegsmarine [Архівовано 4 березня 2010 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |