Ганс Мекель — Вікіпедія
Ганс Мекель | |||
---|---|---|---|
нім. Hans Meckel | |||
Народився | 15 лютого 1910[1][2] Мерс, Везель, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1] | ||
Помер | 18 вересня 1995 (85 років) | ||
Місце проживання | Гамбург[2] | ||
Діяльність | офіцер, підводник, офіцер ВМФ Німеччини, солдат | ||
Знання мов | німецька | ||
Учасник | Друга світова війна[1] | ||
Військове звання | Фрегаттен-капітан[1] | ||
Нагороди | |||
Ганс Мекель (нім. Hans Meckel; 15 лютого 1910, Мерс — 18 вересня 1995) — німецький офіцер-підводник, фрегаттен-капітан крігсмаріне.
1 квітня 1928 року вступив на флот. З 6 серпня 1935 по 29 вересня 1937 року — командир підводного човна U-3, з 30 вересня 1937 по 1 листопада 1939 року — U-19, на якому здійснив 3 походи (разом 32 дні в морі).
Всього за час бойових дій потопив 3 кораблі загальною водотоннажністю 12 344 тонни. Всі 3 кораблі підірвались на мінах.
Дата | Назва корабля | Тип | Тоннаж | Вантаж | Екіпаж | Загинули | Країна |
---|---|---|---|---|---|---|---|
21 жовтня 1939 | Deodata | Тепловий танкер | 3,295 | Баласт | 23 | 0 | Норвегія |
Capitaine Edmond Laborie | Торговий пароплав | 3,087 | ? | 0 | Франція | ||
24 жовтня 1939 | Konstantinos Hadjipateras | 5,962 | 8412 тонни залізного брухту | 31 | 4 | Королівство Греція |
З листопада 1939 по травень 1944 року — 4-й офіцер Адмірал-штабу в штабі головнокомандувача підводним флотом. З червня 1944 року — начальник відділу локаційної служби ОКМ. В травні 1945 року звільнений у відставку.
- Морський кадет (10 жовтня 1928)
- Фенріх-цур-зее (1 січня 1930)
- Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1932)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 вересня 1934)
- Капітан-лейтенант (1 червня 1937)
- Корветтен-капітан (1 серпня 1942)
- Фрегаттен-капітан (1 грудня 1944)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років)
- Біографічні дані. [Архівовано 9 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Мекель на сайті uboat.net [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 157. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- ↑ а б Nuremberg Trials Project — 2016.