Гаплологія — Вікіпедія

Гаплоло́гія (грец. haplos — простий і англ. logos — слово, вчення) — спрощення звукового складу слова внаслідок дисимілятивного випадання одного з двох сусідніх близьких за звучанням складів, як-от «трагікомедія» — «трагікокомедія», «мінералогія» — «мінералологія», «воєначальник» — «воєноначальник», «морфонологія» — «морфофонологія». Випадки гаплології трапляються також у текстах художньої літератури, скажімо, слово «сагайдак» у поезії Миколи Бажана: «Ростуть роки. І в сайдаках сердець зотліли стріли згодом».

• Телескопія
• Гаплографія
• Діттографія

• «Літературознавчий словник — довідник Nota bene!», Київ, видавничий центр «Академія», 2007

• Гаплологія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 212.