Гасдрубал Красивий — Вікіпедія

Гасдрубал Красивий
Народження:	270 до н. е.[1] Карфаген, Східна Римська імперія[2]
Смерть:	221 до н. е.[3][4][2] Carthago Novad[5]
Країна:	Карфаген
Шлюб:	middle daughter of Hamilcar Barcad[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Гасдрубал, Гасдрубал Красивий (фінік. 𐤏𐤆𐤓‬𐤁‬𐤏𐤋) — карфагенський полководець і державний діяч III ст. до н. е., ватажок демократичного руху.

Домігся відсторонення від влади Ганнонідів і розширення прав народних зборів, які, зокрема, отримали повноваження обирати командувача (рабімаханата). Першим командувачем «голосами громадян» став тесть Гасдрубала Гамількар Барка. Був одним з ініціаторів розширення карфагенських володінь в Іспанії. Після загибелі Гамількара у 228 р. до н. е. Гасдрубал сам очолив експедиційний корпус^[6] і, завдяки підтримці своїх прихильників, домігся визнання свого «обрання» народними зборами Карфагена^[7]. Завдав нищівної поразки оріссам, приєднавши дванадцять їхніх міст до карфагенських володінь^[8]. У відносінах з іншими іберами віддавав перевагу дипломатичним методам^[9], одружився другим шлюбом на доньці одного з місцевих ватажків^[8]. Переніс адміністративний центр пунійської Іспанії до заснованого ним міста Карфаген (пізніше — Новий Карфаген, зараз Картахена). А в 226 р. до н. е. Гасдрубал уклав угоду з римлянами, за якою північним кородом пунійських володінь визнавалася річка Ібер^[10]. Подейкували, що це мало б забезпечити нейтралітет Рима під час демократичного перевороту в Карфагені. Саме для здійснення такого перевороту Гасдрубал невдовзі і вирушив на батьківщину. Проте швидко переконався, що сил для захоплення влади у демократів замало, тож знову вирушив до Іспанії, де загинув від рук одного з місцевих мешканців — раба, який таким чином нібито помстився за смерть свого пана^[11].