French
DeutschГемцитабін — Вікіпедія
 | |
|---|---|
Гемцитабін | |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| 4-Amino-1-(2-deoxy-2,2-difluoro-β-D-erythro-pentofuranosyl)pyrimidin-2(1H)-on | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L01 |
| PubChem | |
| CAS | 95058-81-4 |
| DrugBank | DB00441 |
| Хімічна структура | |
| Формула | C9H11F2N3O4 |
| Мол. маса | 263,198 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 100% (в/в) |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 42-94 хв. |
| Екскреція | Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ГЕМЦИТАБІН "ЕБЕВЕ", «ЕБЕВЕ Фарма Гес.м.б.Х. Нфг.КГ»,Австрія UA/10475/01/01 25.12.2014-25/12/2019 ГЕМЦИТАБІН МЕДАК, «Медак Гезельшафт фюр клініше Шпеціальпрепарате мбХ»/«Онкотек Фарма Продакшн ГмбХ»/«Мед-ІКС-Пресс ГмбХ»,Німеччина UA/11640/01/01 22.16.2014-необмежений ГЕМЦИМЕДА, «Актавіс Італія С.п.А.»,Італія UA/15835/01/01 02.03.2017-02.03.2022[1] |
Гемцитабін (лат. Gemcitabinum, англ. Gemcitabine) — синтетичний лікарський препарат, який за своєю структурою є аналогом піримідинових основ.[2][3] Гемцитабін застосовується виключно внутрішньовенно.[2][3][4] Гемцитабін уперше синтезований у 80-х роках ХХ століття в лабораторії компанії «Eli Lilly», та спочатку досліджувався як противірусний препарат, проте in vitro виявлено, що він має здатність пригнічувати клітини лейкемії.[5] У подальших клінічних дослідженнях встановлено ефективність гемцитабіну при раку підшлункової залози, і вперше він був схвалений для клінічного застосування у Великій Британії в 1995 році[6], у 1996 році схвалений FDA для лікування раку підшлункової залози[7][8], в 1998 для лікування недрібноклітинного раку легень, а в 2004 році для лікування метастатичного раку молочної залози.[7] У 2008 році гемцитабін отримав єдине схвалення на території ЄС, прийняте Європейським агентством з лікарських засобів.[9]
Гемцитабін — синтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною структурою є аналогом піримідинових основ нуклеїнових кислот. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту рибонуклеотидредуктази, що призводить до порушення синтезу ДНК, іншим імовірним механізмом дії препарату вважається можливість гемцитабіну вбудовуватися у структуру ДНК і РНК, внаслідок чого гальмується синтез піримідинових нуклеотидів у S-фазі мітозу. Оскільки мітотична активність більш виражена у клітин, які швидко ростуть, то гемцитабін більш активний до клітин злоякісних пухлин, а також клітин крові[2][4] Гемцитабін застосовують для лікування злоякісних пухлин підшлункової залози[10], недрібноклітинного раку легень[11], раку сечового міхура[10], а також метастатичного раку молочної залози і прогресуючого або метастатичного раку яєчника.[2][3] При раку підшлункової залози гемцитабін тривалий час є стандартом хіміотерапевтичного лікування в режимі монотерапії, та має низку переваг перед 5-фторурацилом, проте його застосування разом із оксиплатином або пеметрекседом дає лише незначне збільшення тривалості життя хворих при значному збільшенні кількості побічних ефектів.[10] При недрібноклітинному раку легень найбільш ефективною вважається комбінація гемцитабіну з цисплатином.[11] Гемцитабін також є дуже активним до ембріональних клітин, тому його застосування при вагітності може призвести як до народження дитини із чисельними вадами розвитку, так і до самовільного переривання вагітності або народження мертвої дитини, а також до пригнічення функції кісткового мозку в новонароджених дітей, хоча при довготривалих спостереженнях були випадки народження й здорових немовлят.[12]
Гемцитабін швидко розподіляється в організмі після внутрішньовенної ін'єкції, біодоступність препарату становить 100 %. Препарат швидко метаболізується в організмі до своїх активних метаболітів. Гемцитабін погано зв'язується з білками плазми крові. Гемцитабін проникає через плацентарний бар'єр, даних за проникнення препарату в грудне молоко немає. Метаболізується гемцитабін у печінці з утворенням спочатку активних, пізніше неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму із сечею переважно у вигляді метаболітів, лише близько 1 % препарату виводиться з калом. Період напіввиведення гемцитабіну з організму становить 42-94 хвилин, і цей час може збільшуватися при виражених порушеннях функції печінки або нирок.[2][3][4]
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Гемцитабін застосовують для лікування раку підшлункової залози, недрібноклітинного раку легень, раку сечового міхура, метастатичного раку молочної залози і прогресуючого або метастатичного раку яєчника.[2][4]
При застосуванні гемцитабіну побічні ефекти спостерігаються досить часто, що зумовлено високою токсичністю препарату, особливо висока токсичність спостерігається при одночасному застосуванні гемцитабіну з іншими хіміотерапевтичними препаратами, зокрема цисплатином або пеметрекседом.[10] Найчастішими побічними ефектами препарату є[2][4]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — висипання на шкірі, свербіж шкіри, алопеція, лущення шкіри, виразки на шкірі, екзема, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, анафілактичний шок, гарячка.
- З боку травної системи — стоматит, виразки ротової порожнини, езофагіт, нудота, блювання, зниження апетиту, порушення функції печінки іноді з летальною печінковою недостатністю, діарея, запор, ішемічний коліт.
- З боку нервової системи — головний біль, безсоння або сонливість, порушення мозкового кровообігу, синдром зворотної задньої енцефалопатії, парестезії.
- З боку дихальної системи — задишка, бронхоспазм, кашель, риніт, набряк легень, пневмоніт, респіраторний дистрес-синдром.
- З боку сечостатевої системи — гематурія, протеїнурія; рідко ниркова недостатність, гемолітико-уремічний синдром.
- З боку серцево-судинної системи — аритмії, серцева недостатність, інфаркт міокарду,артеріальна гіпотензія, васкуліт.
- З боку опорно-рухового апарату — міалгія, біль у спині.
- Зміни в лабораторних аналізах — анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня активності амінотрансфераз, лужної фосфатази та гаммаглутамілтранспептидази в крові.
- Інші побічні ефекти — реакції у місці введення, периферичні набряки; при застосуванні під час вагітності можливі внутрішньоутробна загибель плода, вади розвитку плода, затримка росту плода, ембріональна токсичність.
Гемцитабін протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, вагітності та годуванні грудьми.[2][4]
Гемцитабін випускається у вигляді ліофілізату для приготування розчину для ін'єкцій по 0,2; 1,0; 1,5 і 2,0 г; а також у вигляді розчину для ін'єкцій по 10 або 40 мг/мл у флаконах по 20, 50 та 100 мл.[2][13][2]
- ↑ Державний реєстр лікарських засобів України. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 28 вересня 2017.
- ↑ а б в г д е ж и к л ГЕМЦИТАБІН (GEMCITABINUM) Діюча речовина. Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ а б в г Gemcitabine Hydrochloride [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б в г д е GEMCITABINE (ГЕМЦИТАБИН) Архівована копія. Архів оригіналу за 11 липня 2016. Процитовано 10 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.) - ↑ Sneader, Walter (2005). Drug discovery: a history. New York: Wiley. с. 259. ISBN 0-471-89979-8. (англ.)
- ↑ UK label (англ.). UK Electronic Medicines Compendium. 5 червня 2014. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 6 травня 2017. (англ.)
- ↑ а б National Cancer Institute. FDA Approval for Gemcitabine Hydrochloride. National Cancer Institute. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 22 квітня 2017. (англ.)
- ↑ Недавние этапы II и III клинических испытаний в метастатическом раке поджелудочной железы Архівована копія. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 10 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.) - ↑ Gemzar (англ.). European Medicines Agency. 24 вересня 2008. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. (англ.)
- ↑ а б в г Гемцитабин в химиотерапии некоторых солидных опухолей [Архівовано 29 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Эффективность комбинации гемцитабина с цисплатином в лечении больных распостраненным немелкоклеточным раком легкого [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Ліки і вагітність. Гемцитабін. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 28 вересня 2017.
- ↑ Препараты с ГЕМЦИТАБИН (GEMCITABINE)(рос.)
- Гемцитабін на сайті mozdocs.kiev.ua
- Гемцитабін [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)