Геміацеталі — Вікіпедія

Геміацеталі або напівацеталі (від грец. Hèmi — напів + ацеталі) — органічні сполуки, що утворюються при приєднанні спиртів до альдегідів або кетонів. Напівацеталі відрізняються від ацеталей тим, що в разі перших до карбонільної групи приєднується тільки одна молекула спирту, тоді як ацеталі утворюються за участю двох молекул спирту.^[1]

Іноді особливо виділяють також гемікеталі ^[2] — такі геміацеталі, в яких групи R¹ та R² є вуглеводневими радикалами. Відповідно, гемікеталі є продуктами взаємодії спирту з кетонами.

• Тіогеміацеталі
• Функціональні групи