Генеральський дім (Чернівці) — Вікіпедія

Генеральський дім
Країна:	Україна
Місце розташування:	м. Чернівці вул. Шкільна, 1
Географічні координати:	48°17′40″ пн. ш. 25°56′14″ сх. д. / 48.29444° пн. ш. 25.93722° сх. д. / 48.29444; 25.93722
Тип будівлі:	резиденція
Архітектурний стиль:	класицизм
Завершення будівництва:	1780

«Генера́льський дім» — перша кам'яниця Чернівців.

1774-го р. Габсбурзька монархія анексувала західну частину Буковини, й утворила Дистрикт Буковина з адміністративним центром у Чернівцях. На той момент у місті не було жодного мурованого будинку. Всі споруди були дерев'яними під солом'яними стріхами.

Перші чотири роки жодних змін в архітектуру міста не принесли. Навіть резиденція першого керівника Військової адміністрації генерала Сплені була з дерева. Наступний керівник Дистрикту Буковина барон Карл фон Енценберг у своїй першій доповідній зазначав:^[1]

...відомо, що Чернівці щільно забудовані та виключно з самого дерева, до того ж переважно бідненько...

1780-го р. військові зводять перший кам'яний будинок у місті, у якому, поряд з резиденцією керівника Військової адміністрації краю генерала Енценберга, розмістили й місцевий суд. З 1786 року «Генеральський дім» служив вже цивільній адміністрації краю як адміністративний будинок Буковинської окружної управи. Пізніше, коли Буковина стала окремим коронним краєм (1849), а Буковинський крайовий уряд перемістився у нове приміщення, у «Генеральському домі» знаходився крайовий суд.

У 1823 році, в Чернівцях відбулася офіційна зустріч цісаря Франца I з російським імператором Олександром I, який протягом п'яти діб перебування в місті проживав у «Генеральському домі».

Від свого «народження» споруда постійно приростала різними прибудовами. Зокрема, у ХІХ ст. існувала арка (знесена у 1880-х), що з'єднувала «Генеральський дім» з іншими адміністративними будівлями, розташованими на іншій стороні сучасної вул. Шкільної.

Споруда, разом з усім кварталом, постраждала під час великої пожежі (1866).^[2]

Архітектура будинку має риси спрощеного класицизму. Головний фасад симетричний, із ризалітом по центру. Вісь симетрії підкреслена балконом та арковим проїздом.

Сьогодні споруда дещо видозмінена сучасними елементами. Водночас, на думку спеціалістів, у разі проведення належних реставраційних робіт «Генеральський дім» має всі шанси стати в один ряд з іншими архітектурними перлинами Чернівців.

• 
  гравюра 1900 р.
• 
  світлина поч. ХІХ ст.
• 
  світлина поч. ХХ ст.
• 
  світлина поч. ХХІ ст.

• Генеральський дім [Архівовано 12 серпня 2013 у Wayback Machine.]
• З ІСТОРІЇ ПЕРШОГО ЦЕГЛЯНОГО БУДИНКУ "ГЕНЕРАЛЬСЬКИЙ ДІМ" [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]