Генета — Вікіпедія

Генета Період існування: пліоцен — наш час
Genetta genetta
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Хижі (Carnivora)
Підряд:	Котовиді (Feliformia)
Родина:	Віверові (Viverridae)
Підродина:	Віверові (Viverrinae)
Рід:	Генета (Genetta) Cuvier, 1816
Вікісховище: Genetta

Генета^[1] (Genetta Cuvier, 1816) — рід хижих ссавців з родини Віверові (Viverridae). З цим родом пов'язана поява слова "єнот"[1] [Архівовано 7 вересня 2011 у Wayback Machine.][2].

Найближчими до роду Генета родами віверових є Civettictis (1 вид), Poiana (2 види), Viverra (4 види), Viverricula (1 вид), з якими цей рід формує підродину Viverrinae. Схоже, що ще велику частину роботи потрібно виконати перед тим як систематика цього роду стане ясною і зрозумілою.

Слово Genetta походить або від грецького префікса грец. gen — "ведмідь" і новолатинського суфікса лат. etta — "малий" або від арабського ім'я "англ. Djarnet".^[2]

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 420–580 мм, довжина хвоста: 390–530 мм, вага: 1–3 кг.

Опис. Забарвлення різноманітне, але тіло зазвичай сірувате чи жовтувате з коричневими чи чорними плямами чи клаптями на боках, що мають тенденцію впорядковуватись у ряди. Ряд чорного волосся, що при потребі підіймається йде по середній лінії спини. Хвіст має чорні та білі кільця. Меланісти досить часті. Генети мають довге тіло, короткі лапи, загострену мордочку, помітні, округлі вуха, короткі, вигнуті кігті, що вбираються і м'яке, густе волосся. Вони здатні виділяти мускусно пахнучу рідину з анальних залоз. Самиці мають дві пари черевних молочних залоз.^[3]

Усі види є корінними жителями Африки. Вид Genetta genetta був введений у південно-західну частину Європи в історичні часи. Генети населяють ліси, савани, і луки. Вони активні у нічний час, зазвичай проводять день в ущелинах, у норах викопаних іншими тваринами, у порожнистих деревах, або на великих гілках. Вони, схоже, повертаються щодня у той же притулок. Вони лазять по деревах, щоб полювати на гніздуючих і ночуючих птахів, але більша частина їх їжі знаходиться на ґрунті. Вони мовчазні й безшумні мисливці, коли переслідують здобич вони припадають до землі, в той час як їх тіло і хвіст, здається, ковзають по землі. У цей час їх тіло здається довшим. Стрункість тіла дозволяє генетам пролізти у той отвір, куди тільки зможе протиснутись голова. Раціон складається з будь-яких дрібних тваринами, які можуть бути захоплені, у тому числі гризунів, птахів, рептилій і комах. Генети іноді здобувають домашню птицю.

Діапазони проживання дорослих самців й самиць перекриваються сильно, але перекриття діапазонів тварин тієї ж статі велика рідкість. Генети подорожують поодинці або в парі. Вони спілкуються один з одним різноманітними голосовими, нюховими й візуальними сигналами. Сезони розмноження, здається, відповідають вологим сезонам як у Західній так і в Східній Африці.^[3]

Звичайними є два виводки на рік. Вагітність триває 56–77 днів. Число дитинчат: від одного до чотирьох, як правило, два або три. Малюки важать 61–82 грамів при народженні, починають приймати тверду їжу на 2 місяць, досягають ваги дорослого у 2 роки. 1977). Одна Genetta genetta у неволі прожила 21 рік і 6 місяців.^[3]

У складі роду — 14 видів (за "Види ссавців світу", 2005 [3] [Архівовано 21 травня 2011 у Wayback Machine.]):

• рід Genetta
  • Genetta abyssinica (Генета абіссинська) (не плутати з Абіссинська кішка),
  • Genetta angolensis (Генета ангольська),
  • Genetta bourloni,
  • Genetta cristata,
  • Genetta felina
  • Genetta genetta (Генета звичайна),
  • Genetta johnstoni,
  • Genetta maculata (Генета плямиста),
  • Genetta pardina (Генета пантерова),
  • Genetta piscivora,
  • Genetta poensis,
  • Genetta servalina,
  • Genetta thierryi,
  • Genetta tigrina (Генета тигрова),
  • Genetta victoriae.

• Рід Генета у монографії "Види ссавців світу" (MSW3 2005) [4] [Архівовано 21 травня 2011 у Wayback Machine.]