Геннадій (Гонозов) — Вікіпедія

Геннадій
Народився	1410  Москва, Велике князівство Московське
Помер	4 грудня 1505(1505-12-04)  Москва, Велике князівство Московське
Країна	Велике князівство Московське
Діяльність	священник, перекладач, перекладач Біблії, архієпископ
Посада	єпископ Новгородськийd
Конфесія	православ'я
Медіафайли у Вікісховищі

Генна́дій (світське прізвище — Гонозов або Гонзов; бл. 1410– 13(04).12.1505) — новгородський і псковський архієпископ (1484—1504). Канонізований РПЦ як преподобний. Православна церква вшановує його пам'ять 4 грудня (старий стиль). Відомий як реформатор церковного життя в Великому князівстві Московському, уклав церковний устав, де вказано порядок служб, розрахував Пасхалії, вимагав від духовенства дотримання канонів, грамотності, доброчинності. Боровся з єретиками, зокрема «пожидовілими», які прибули у Новгород Великий з оточенням київського князя Михайла Олельковича (1470). За участі Г. 1499 укладений перший повний список Святого Письма (див. Геннадіївська Біблія) церковнослов'янською мовою. У грудні 1504 на соборі РПЦ Г. домігся того, що на «пожидовілих» було накладено анафему. Невдовзі був зміщений з архієрейської кафедри. Помер в опалі.

• Дзюба О. М. Геннадій [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.