Генрі Тіллман — Вікіпедія

Генрі Тіллман
Загальна інформація
Громадянство	США
Народження	1 серпня 1960(1960-08-01) (64 роки) Лос-Анджелес
Вагова категорія	перша важка важка
Стійка	ортодокс
Зріст	191
Розмах рук	197
Професіональна кар'єра
Перший бій	7 грудня 1984
Останній бій	15 вересня 1992
Боїв	31
Перемог	25
Перемог нокаутом	16
Поразок	6

Генрі Тіллман (англ. Henry Tillman; нар. 1 серпня 1960, Лос-Анджелес) — американський професійний боксер, чемпіон Олімпійських ігор.

На Панамериканських іграх 1983 завоював срібну медаль, програвши у фіналі Ауреліо Тойо (Куба).

1984 року на передолімпійських відбіркових змаганнях в США Тіллман двічі переміг Майка Тайсона.

На Олімпійських іграх завоював золоту медаль.

• В 1/8 фіналу переміг Каліга Сінґха (Індія) — RSCH 1
• У чвертьфіналі переміг Тевіта Тауфооу (Тонга) — RSCH 2
• У півфіналі переміг Анджело Мусоне (Італія) — 5-0
• У фіналі переміг Віллі де Віта (Канада) — 5-0

Дебютував на профірингу у грудні 1984 року. Здобув десять перемог поспіль, завоювавши титул NABF у першій важкій вазі. В наступному бою 15 червня 1986 року зазнав беззаперечної поразки від Берта Купера, втративши титул.

14 лютого 1987 року вийшов на бій проти чемпіона світу за версією WBA у першій важкій вазі Евандера Холіфілда і зазнав поразки технічним нокаутом в сьомому раунді.

В наступних боях зазнав ще чотирьох поразок, у тому числі від Віллі де Віта і Майка Тайсона, завершивши кар'єру з рекордом 25-6.

• Генрі Тіллман(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
• Тіллман на сайті olympedia