Георг Кершенштейнер — Вікіпедія

Георг Кершенштейнер
нім. Georg Kerschensteiner[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився29 липня 1854(1854-07-29)[3][4][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мюнхен, Баварське королівство[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер15 січня 1932(1932-01-15)[2][3][…] (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мюнхен, Німеччина[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Баварське королівство[1]
 Німецький Райх[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпедагог, письменник, викладач університету, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьпедагогіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдокторський ступінь[6]
Науковий керівникФіліп Людвіг Зейдель[7] і Gustav Bauerd[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька[8][9] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат рейхстагу Німецької імперіїd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяПрогресивна народна партія Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зSophie Kerschensteinerd[1] і Marie Kerschensteinerd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Георг Міхаель Кершенштейнер (нім. Georg Michael Kerschensteiner; нар. 29 липня 1854, Мюнхен — пом. 15 січня 1932, Мюнхен) — німецький педагог, автор теорії громадянського виховання.

Роздуми

[ред. | ред. код]

Кершенштейнер вважав, що основне завдання школи — громадянське виховання, тобто виховання людей, переконаних у необхідності беззаперечної слухняності існуючій державі. Корисний громадянин повинен прагнути і вміти служити державі, віддавати їй усе, що він має. Щоб бути спроможним служити і давати їй користь, потрібні різні, на думку Кершенштейнера, вміння.

Школа має озброїти професією і надати професії морального характеру, тобто досягти того, щоб корисний громадянин дивився на свою професію як на засіб служіння державі і в цьому бачив мету свого життя.

Також, громадянське виховання педагог тісно пов'язував з трудовою підготовкою. Трудова школа, на його думку, повинна бути двох типів:

  • середня загальноосвітня школа, що готує молодь до вступу у ВНЗ і до професійної діяльності, пов'язаних винятково з розумовою працею;
  • народна школа для широких мас населення, що готує до практичної діяльності в сфері фізичної праці.

Видання українською

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Кершенштейнер Георг у Великій радянській енциклопедії (рос.)
  • Джуринский А.Н. История зарубежной педагогики: Учебное пособие. — М., 1998.
  • Педагогический энциклопедический словарь/ Под ред Б.М. Бим-Бада. — М., 2003.

Примітки

[ред. | ред. код]