Гепатопротектори — Вікіпедія

Гепатопротектори (грец. hepar — печінка + лат. protector — захисник) — лікарські препарати, які підвищують стійкість печінки до впливу патологічних факторів та відновлюють її функції при різних пошкодженнях.

Гепатопротектори класифікують на: препарати рослинного і тваринного походження; препарати, які містять амінокислоти і есенціальні фосфоліпіди; препарати синтетичного походження і гомеопатичні (останні не мають справжньої лікувальної дії).

Найчастіше застосовують препарати на основі плодів Розторопші плямистої.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]