Герліц — Вікіпедія

Герліц Görlitz
герб прапор
Нова ратуша Герліца
Основні дані
51°09′10″ пн. ш. 14°59′14″ сх. д. / 51.152777777778° пн. ш. 14.987222222222° сх. д. / 51.152777777778; 14.987222222222
Країна	Німеччина
Регіон	Саксонія
Столиця для	Герліц і Goerlitz Districtd
Межує з — сусідні нас. пункти Найсеауе, Зґожелець, Шепсталь ?
Перша згадка	1071
Площа	67,52 км²
Населення	55784 (31 грудня 2020[1])
· густота	823 осіб/км²
Висота НРМ	201  м
Водойма	Ниса-Лужицька
Міста-побратими	Ам'єн, Мольфетта, Новий Їчин, Зґожелець, Вісбаден (1990), Науса, Ліст, Зельфкант, Оберстдорф
Телефонний код	(+49) 3581
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	GR
GeoNames	6548602
OSM	r409676  ·R
Поштові індекси	02826, 02827, 02828
Міська влада
Адреса	Untermarkt 6/8 02826 Görlitz
Мер міста	Йоахим Паулік
Вебсайт	goerlitz.de
Мапа
Герліц Герліц (Німеччина)
Герліц у Вікісховищі

Ге́рліц або Ґе́рліц (нім. Görlitz^ⓘ, в.-луж. Zhorjelc, н.-луж. Zgórjelc) — найсхідніше місто Німеччини, у землі Саксонія. Адміністративний центр однойменного району.

Площа — 67,52 км². Населення становить 57 422 ос. (станом на липень 2023)^[2].

Східна частина міста після Другої світової війни була відділена від Герліца й перебуває зараз в Польщі та називається Згожелець. Кордон утворює річка Ниса-Лужицька. Місто під час війни не було зруйноване, тож тут зберігся найбільший в Німеччині історичний центр міста^[3]. У місті більше 4 000 добре відреставрованих пам'яток архітектури^[4].

Взимку в місті Герліц місцевий час збігається з офіційним, оскільки 15-й меридіан, за яким визначається Центрально-європейський час, пролягає в межах міста.

ПІд час археологічних розкопок у межах міста знайшли монети Римської імперії. Після того, як німецькі племена в ході Великого переселення народів в IV-му та V-му століттях покинули район східної Верхньої Лужиці, в VII-му і VIII-му столітті тут поселилися слов'янські племена.

Наприкінці X-го століття майсенський маркграф Геро підкорив слов'ян Верхньої та Нижньої Лужиці і включив їхню територію в Священну Римську імперію. Проте територія довгий час залишалася вогнищем конфлікту між Богемією, Польщею і Священною Римською імперією. Герліц вперше згадується в 1071 році в грамоті короля Генріха IV. Кілька років пізніше територія Верхньої і Нижньої Лужиці в 1075 році як застава і в 1089 році як феод потрапила під владу богемських герцогів і королів, які цим стали володарями міста до 1635 року.

Під правлінням Асканіїв, які отримали східну частину Верхньої Лужиці разом з містом Герліц в 1253 році у вигляді застави від чеського короля, місто було укріплене і розширене в західному напрямку. В 1303 році Герліц отримав міське право. Після того, як місто було повернуто королю, Іоанн Люксембурзький дозволив поселення євреїв і дав місту кілька привілеїв, у тому числі право на карбування монет. Незабаром місто стало одним з найважливіших торгових міст між Ерфуртом і Бреслау.

Спираючись на економічну силу і королівський привілей 21 серпня 1346 міста Баутцен, Герліц, Циттау, Каменц, Леба та Лаубан заснували Союз шести міст, щоб за дорученням короля богемського і майбутнього німецького імператора Карл IV забезпечити земський мир. Юридично Герліц мало відрізнявся від імперських міст.

З 1377 по 1396 рік місто було столицею герцогства Герліц, яке заснував Карл IV для свого семирічного сина Йоганна фон Герліц. Після його смерті в 1396 році герцогство було скасовано.

Під час Гуситських воєн в 1429 році тільки були спалені південні та східні слободи, саме місто не постраждало. У XV столітті місто був залучений в суперечку за чеський престол між Їржі з Подебрад і Матвієм I Корвіном. Згодом розбудову міста було розширено. Під правлінням угорського короля Матвія I Корвіна місто в пізньому XV столітті зазнало період розквіту, що тривав до XVI століття. У цей час були побудовані багато будинків і церкви в стилі пізньої готики та відродження.

У 1635 році Герліц разом з Верхньої Лужицею взамін за борги був відданий імператором Саксонії. В ході Тридцятилітньої війни місто було окуповане шведами і сильно зруйноване.

У 1816 місто внаслідок рішень Віденського конгресу Герліц увійшов до прусської провінції Сілезія. Це мало вирішальний вплив на політичний та суспільний розвиток міста. У 1833 році було запроваджено прусське міське право і місто зазнало новий період процвітання. У 1848 році місто було сполучене залізницею з Дрезденом, Берліном і Бреслау. Це сприяло швидкій індустріалізації. Численні споруди з того періоду досі визначають обличчя міста на південь від центру.

У 1945 році війська вермахту під час відступу підірвали всі мости через Нейсе, але місто в основному залишилося неушкодженим. За Потсдамською угодою місто ділиться на німецьку та польську частину Згожелець.

У Герлиці розташований великий вагонобудівний завод VEB Waggonbau Görlitz, що зокрема поставляв пасажирські вагони до СРСР, а згодом до України. З 1998 року завод належить Bombardier Transportation.

Цей розділ містить неперекладені фрагменти німецькою мовою. Ви можете допомогти проєкту, переклавши їх українською.

Герліц, що має 4000 пам'яток історії і культури, вважається найбільшим за площею історичним міським центром Німеччини.

Зображення	Назва й короткий опис	Розташування	Митці	Дата спорудження
	Стара синагога Знаходиться на вулиці Langen Straße.	Langenstraße		1853MMDD 1853
	Капелла Анни	Annengasse / Steinstraße	Ганс Френцель	1512
	Міст зі старого міста	На березі Нейсе неподалік від млина Vierradenmühle.	фірма Schultz-Brauns & Reinhart	20 жовтня 2004
	Біблійний дім Назва походить від рельєфів на будинку, де зображені біблійні сцени.	Neißstraße 29 02826 Görlitz	Ганс Гайнце	1570
	Брунатний олень Про Брунатного оленя є згадка за 1403 рік, щоправда він був названий червоним оленем.	площа Untermarkt		1722
	Герб Корвіна Герб Матіаса Корвіна.	Стара Герліцька ратуша над сходами		1488
	Товста вежа Товста вежа (також Жіноча вежа) є частиною старих фортифікаційних споруд міста.	Маріенплац		1250
	Троїцька церква Побудована в 1234-1245 роках як монастирська церква францисканців на площі Обермаркт.	Обермаркт	францисканці	1234-1245
	Склепіння шепоту Готичне склепіння будинку № 22 на площі Унтермаркт передає найтихший шепіт з одного входу до іншого.	Унтермаркт		1500
	Фрауенкірхе	вулиця An der Frauenkirche		1473
	Френцельгоф У будинку поєднуються стилі ренесансу, готики й бароко.	Унтермаркт 5	Ганс Френцель	1515
	Золотий якір Ренесансний будинок.	вулиця Kränzelstraße 27		1545
	Золоте дерево Один з найцікавіших будинків на площі Унтермаркт.	Унтермаркт 4	Вендель Роскопф	1538
	Гімназія Августум	площа Klosterplatz
	Єврейська баня Збереглася ванна величиною 2м². Розташована на глибині 5 м під Ніколайкірхе.	вулиця Nikolaistraße 5		1348
	Нова ратуша Споруджена в стилі неоренесансу в 1903 році.	Унтермаркт	Юрген Крегер	1903
	Цвинтар Ніколайфрідгоф Перша згадка про цвинтар в документах XII століття.	Bogstraße
	Ніколайкірхе	вулиця Bogstraße	Вендель Роскопф	1452
	Ніколайтурм Вежа Ніколайтурм є частиною давніх фортифікаційних споруд міста	вулиця Nikolaistraße		1250
	Райхенбахська вежа Найвища з трьох вцілілих сторожових веж міста.	Обермаркт	unbekannt	XIII століття
	Церква св. Петра і Павла Часто сприймається як символ міста.	вулиця Bei der Peterskirche 02826 Görlitz‎		1497
	Стара ратуша	Унтермаркт 6		1369
	Ратушна вежа У 1511-1516 роках вежа була добудована до 60 м. 1742 року вежу зруйнувала блискавка. Відбудована Самуелем Зукертом.	Унтермаркт 6		1378
	Шенгоф Найстаріший світський ренесансний будинок на північ від Альп.[5]	вулиця Brüderstraße 8	Вендель Роскопф	1526
	Синагога Єдина в Саксонії синагога, що не була сплюндрована під час Кришталевої ночі в листопаді 1938 року.	Struvestraße 02826 Görlitz	Вільям Лоссо, Йозеф Голлер	1911
	Театр	площа Demianiplatz		1851

• Якоб Беме — німецький філософ
• Йоганн Крістоф Бротце
• Карл Людвіг Кальбаум — психіатр
• Вільгельміна Герцліб — видавчиня, подруга Гете

• Міхаель Баллак (* 1976) — футболіст.
• Єнс Єреміс (* 1974) — футболіст.
• Райнгарт Козеллек (1923—2006) — німецький історик.
• Міхаель Кречмер (* 1975) — німецький політик, член ХДС, прем'єр-міністр федеральної землі Саксонії (з 2017).
• Міра Лобе (1913—1995) — дитяча австрійська письменниця й ілюстратор, автор понад сто книг.
• Оскар Морґенштерн (1902—1977) — американський економіст німецького походження.
• Павле Юрішич-Штурм (1848—1922) — сербський військовий діяч.
• Карл Моріц Шуман (1851—1904) — ботанік, куратор ботанічного саду та музею в Берліні, таксономіст.

• Ам'єн
• Вісбаден
• Нові-Їчин
• Мольфетта
• Згожелець

• Tino Fröde: Privilegien und Statuten der Oberlausitzer Sechsstädte – Ein Streifzug durch die Organisation des städtischen Lebens in Zittau, Bautzen, Görlitz, Löbau, Kamenz und Lauban in der frühen Neuzeit. Oberlausitzer Verlag, Spitzkunnersdorf 2008, ISBN 978-3-933827-88-3.
• Andreas Bednarek: Die städtebauliche Entwicklung von Görlitz im 19. Jahrhundert. Stadtverwaltung, Görlitz 1991. (Schriftenreihe des Ratsarchivs der Stadt Görlitz, Band 15)
• Andreas Bednarek: Streifzüge durch Görlitz. 2. Auflage. Sutton-Verlag, Erfurt 2000, ISBN 3-89702-018-1.
• Die östliche Oberlausitz im Spiegel der Literatur. In: Görlitzer Magazin. Geschichte und Gegenwart der Stadt Görlitz und ihrer Umgebung. Jg. 1 (1987) ff. Auflage. ISSN 1439-2690.
• Michael Guggenheimer: Görlitz. Schicht um Schicht. Lusatia, Bautzen 2004, ISBN 3-936758-12-3.
• Ernst Heinz Lemper: Görlitz. Eine historische Topographie. 2. Auflage. Oettel-Verlag, Görlitz 2009, ISBN 3-932693-63-9.
• Theodor Neumann: Geschichte von Görlitz. Remer, Görlitz 1850 (online).
• Doris und Jürgen Sieckmeyer: Görlitz. Das Tor zum Osten. Wienand, Köln 1995, ISBN 3-87909-474-8.
• Erich Keyser (Hrsg.): Nordostdeutschland. (Deutsches Städtebuch. Handbuch städtischer Geschichte, Band 1). Kohlhammer, Stuttgart 1939.
• Frank Vater: Architekturführer durch die historische Altstadt von Görlitz. 4. Auflage. Chichinebs, 2009, ISBN 978-3-939177-02-9.

• Ґерліц // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Görlitz

• Офіційний сайт міста Герліц [Архівовано 12 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• Stadtwiki Görlitz
• unser-goerlitz – інформацийний портал про Герліц [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]